Читать книгу Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин - Сборник - Страница 39

Дві білки знайшли горіх і повадилися між собою.

– Він мій, – сказала перша білка, – бо я його перша увиділа.

– Ні, він мій, – кричала друга. – Я його підняла.

Услухала сей спір лисиця.

– Не вадьтеся, – сказала вона, – я помирю вас!

Стала між білками, розкусила горіх і сказала:

– Сія половина належить тому, хто увидів горіх, сія же – тому, хто його підняв; а зерно – мені: за те, що я вас помирила.

По сих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж положила собі в рот і втекла.