Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Сборник - Страница 10

Господар

Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.

Без хазяїна і хата сиротина.

Без хазяїна чужі руки – кочерга.

В доброго хазяїна й соломинка не пропада.

Всякий двір хазяйським оком держиться.

Ґазда умирає, а ґаздиня другого шукає.

Господар без жінки, як без очей.

Господар перший встає, останній лягає.

Господар, як чиряк, де схоче, там і сяде.

Де два господарі, там ладу немає.

Дурний хазяїн каже: «На наш вік стане, а після нас хоч трава не рости».

З ґаздами – ґазда, з панами – пан, а з свинями – свиня.

Поганий господар і в своїй хаті змокне.

На готовім і циган господар.

Не дім господаря красить, а господар дім.

Не той господа землі, що по ній броде, а той, хто на ній за плугом ходе.

Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині – димом.

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.

Хто валяється під столом, тому повік не бути хазяїном.

Хто набакир шапку носить, той господарем не буде.

Що то за господар, що свого добра не глядить.

Господиня

Без господині хата – що день без сонця.

Буду господиня хоть над одним горшком.

Ґаздиня: три городи – одна диня.

Господиня три вугли в хаті тримає, а господар лиш один.

Два дими, два когути і дві господині ніколи не погодяться.

Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті.

Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.

Коли є муки повна скриня, то й свиня господиня.

Лучче будь гарною наймичкою, ніж ледачою хазяйкою.

Господарювати, хазяйнувати, ґаздувати

Вже би ґаздував, якби віко жита мав.

Догосподарювався до дідівської торби.

Почав ґаздувати і не стало йому хліба.

Господарське око бачить глибоко.

Хазяйське око догляне більше, як чотири наймити.

В господарстві, як у млині, все щось туркоче.

В хазяйстві все знадобиться.

Гультяйство губить хазяйство.

До господарства треба також доброї голови.

Мале господарство – малий клопіт, а велике господарство – великий клопіт.

Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся.

Дохазяйнувалась Гапка до чортового батька.

Догляд, доглядати

Без догляду земля – кругла сиротина.

Не доглянеш оком – заплатиш боком.

Двір, подвір'я

В своєму двору і в собаки хвіст трубою.

Менше на дворі – легше в голові.

У всякім подвір'ї своє повір'я.

Добро

Добра такого: не знає, в чому й сходить.

Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.

Зарився в добрі, як свиня в багні.

За чуже добро вилізе ребро.

З чужого добра не строїть двора.

Не те добро, що припасеш, а те що наживеш.

Тільки й того добра, що на мені.

Чуже добро страхом огороджено.

Чужим добром ситий не будеш.

Як піде добро в двір, то саме йде, а як піде з двору, то хоч і ворота зачини, а не спиниш.

Хата

Без стовпів хата не стоїть.

Бодай і собака свою хату мала.

Збудуй хатку з маковини та для любої дівчини.

Ваша хата, ваша й правда.

Видко й хати, та далеко чухрати.

В порожній хаті сумно й спати.

В хаті наче гуси ночували.

В хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка.

Дай, боже, одежу шиту, а хату криту.

Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.

Дорогая тая хатка, де родила мене матка.

Із хати світа не оглянеш.

Коли з топленої хати іде, то й двері кидає.

Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати – хоч зимуйте.

Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.

Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає.

На ката й хата, як топить нічим.

На льоду тільки дурний хату ставить.

Нестатки гонять з хати.

Само нічого до хати не прийде, крім біди.

Така хата тепла, що спотієш дрижачи.

У веселій хаті веселі люди.

У нас вітер хату мете, сонечко хліб пече, вода сама ллється, все гаразд ведеться.