Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Сборник - Страница 6

Вік звікувати – не пальцем перекивати.

Вік прожити – не поле перейти.

Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.

Часом з квасом, а порою з бідою.

Чоловік без пригоди не проживе.

Як топишся, то й за бритву вхопишся.

Хто топиться, той за соломину вхопиться.

Хто потопає, той ся за косу хапає.

Журба сорочки не дасть.

Від розкоші кучері в'ються, від журби – січуться.

Не питай старого, а питай бувалого.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Старий віл борозни не скривить.

Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

Краще раз побачить, як тричі почуть.

Раз опечешся – другий остережешся.

Як віз ламається, чумак ума набирається.

Не бійся, та стережися.

Знайшов – не скач, згубив – не плач.

Зле – не гнися, добре – не пнися.

Не роби комусь, що собі не мило.

Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

Чуже переступи, та не займи.

Не бери, де не поклав.

На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі не нахвастается.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

Чужого не бери, а свого не попусти.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Краще своє латане, ніж чуже хапане.

Нажите махом – піде прахом.

Спершу треба розсудити, а тоді робити.

Буде каяття, та не буде вороття.

Сім раз одмір, а раз одріж.

Одрізаного не приставиш.

Не розхитуй човна, бо вивернешся.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Не кажи гоп, доки не перескочиш.

Як постелишся, так і виспишся.

Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся.

Хто питає, той не блудить.

Краще погано їхати, ніж хороше йти.

Гладь коня вівсом, а не батогом.

Силуваним конем не наїздишся.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Піч тучить, а дорога учить.

Не тоді коня сідлати, як треба сідати.

Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.

Навпростець тільки ворони літають.

Хто навпростець ходить – дома не ночує.

Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.

Ідеш на день – бери хліба на три дні.

Хліб у дорозі не затяжить.

Запас біди не чинить, і їсти не просить.

Далі положиш – ближче знайдеш.

Не купуй кота в мішку! Водою воду не загатиш.

В сіні вогню не сховаєш.

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.

Кінь на чотирьох і то спотикається.

Не діли шкуру невбитого ведмедя.

Тихше їдеш – далі будеш.

Волом зайця не доженеш.

Голкою криниці не викопаєш.

Ложкою моря не вичерпаєш.

Язик до Києва доведе.

З гарної дівки гарна й молодиця.

На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку – в будень, як невбрана та боса.

Хоч не з красою, аби з головою.

Краса до вінця, а розум до кінця.

* * *

Найбільше багатство – здоров'я.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді – не будеш хворіть, будеш довго жить.

Було б здоров'я – все інше наживем.

Добрі жорна усе перемелють.

Аби зуби, а хліб буде.

Здоровому все здорово.

Старому та слабому годи, як малому.

Кого болять кості, той не думає в гості.

Гнила дошка цвяха не приймає.

Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.

Хоч мале, та вузлувате.

Поганому животу й пироги вадять.

На похиле дерево й кози скачуть.

Череп'я довше живе, як цілий глек.

Скрипуче колесо довго їздить.

Скрипливе дерево довше росте.

Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.

Світ великий – було б здоров'я.

Подивись на вид та й не питай про здоров'я.

Здоров'я маємо – не дбаємо, а стративши – плачем.

Як на душі, так і на тілі.

Бережи одяг, доки новий, а здоров'я – доки молодий.

Без здоров'я нема щастя.

Гіркий тому вік, кому треба лік.

Весела думка – половина здоров'я.