Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Сборник - Страница 2
Розділ І
Прислів'я та приказки
Час. Пори року. Місяці. Дні тижня
ОглавлениеЧас
Все добре у свій час.
Кожному овочеві свій час.
Настане час – не стане й нас.
Час всі рани загоїть.
Час платить, час і тратить.
Час усього навчить.
Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.
Що буде, то й буде – ми все перебудем.
Все минеться, одна правда останеться.
Не за нас стало, не за нас і перестане.
Опізнився, козак, то будеш і так.
Хто пізно ходить, сам собі шкодить.
Вчорашнього дня шукав, а що робити, не знав.
П'ять день нічого не робимо, а шостий відпочиваємо.
Шукає учорашнього дня.
Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.
Усе добре в пору.
Година платить, година тратить.
І за доброї години ожидай лихої днини.
Без часу вродився, без часу і згине.
Бережи час, час за гроші не купиш.
Минули ті часи, що літали ковбаси.
Час, мов віз, з гори чухра, його не доженеш.
Час на часу не стоїть.
Час пече хліб.
Час робить гроші, а погода – сіно.
Був, та не стало, як язиком злизало.
Бувши та не буть, мавши та не мать.
Бувало стригало, а тепер бриє.
Була м'ята, та пом'ята.
Було добро, та давно, як знову буде, то нас вже не буде.
Так давно було, що й терном поросло.
Не буде нас, то будуть інші після нас.
Що без нас було – чули, що при нас буде – побачимо.
Що не бувало, то тепер настало.
І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли.
Як то бувало давно славно, як стояли сади попід столи!
Є – минеться, нема – обійдеться.
Перетреться, перемнеться та й так минеться.
Треться, мнеться, думає – минеться.
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
Прийшов пізно, аж завізно, прийшов рано, так не дано, прийшов по хвили, вже й миски помили.
Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.
Піднявсь зранку, ще чорти навкулачки не бились.
Утро вечора мудреніше, трава соломи зеленіша.
Рано встанеш – справу зробиш, пізно встанеш – день переведеш.
Як піде кому зранку, то й до вечора.
Бувши день, буде і ноч, а бувши ноч, буде і день.
День блисне, а три кисне.
День за днем і ближче до смерті.
День не стоїть, а діло не робиться.
Зимою деньок як комарів носок.
І завтра день буде.
Не кожен день приносить щастя.
Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день уродить.
Пропав день, і собаки не брехали.
Тень-тень, аби вбити день.
То в цей кут, то в той кут, то й вечір тут.
В ніч найтемнішу про сонце пам'ятай.
Солодкі ночі, а гіркі дні.
Ніч прожене і ніч віджене.
Одні вночі спочивають, другі ж промишляють.
Птахи ніч розкльовують.
Хто ходить поночі, шукає букової немочі.
Сьогодні пан, а завтра пропав.
Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра.
Все на світі до пори, до часу.
Діждемося пори, що виліземо з нори.
Пори року
Весна
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує.
Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
Весна гарна квітами, людина характером.
Весна говорить – уроджу, а осінь каже – я ще погляджу.
Весна не за горами – вона приходить, не давши телеграми.
Дай, боже, веснувати, лиш не переднівкувати.
Не марнуй часу даремно: пройде весна – не вернеш.
Проспиш весною – заплачеш зимою.
Літо
Бджоли раді цвіту, люди – літу.
Дощове літо гірше осені.
Літо запасає, а зима з'їдає.
Що літом придбаєш, то зимою маєш.
Одно літо ліпше, як сто зим.
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим гріться.
Влітку і качка прачка.
Діти, діти! Добре з вами вліті, а зимувати – то горювати.
Дріба-дріта серед літа, прийшла зима – хліба нема.
Коли ти вліті не ходив по малину, взимі вже пізно.
Коли б то можна через зиму котом, через літо – пастухом, а на Великдень – попом.
Літом і баба сердита на піч.
Літом старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!»
Літом сякий-такий бур'янець – як хліба буханець.
Літо собироха, а зима прибероха.
Не проси літа довгого, а проси теплого.
Прийде літо, то є розмаїто, прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, і робити нема що.
Що літом родить, те зимою шкодить.
Я дав би дві зими за одне літо.
Осінь
Восени ложка води, а дві грязі.
З осінньої дороги не витягнеш ноги.
Восени й курчата курми будуть.
Не чекай од осені сонця.
Осінь іде і за собою дощ веде.
Осінню і буряк м'ясо.
Осінь говорить – гнило, а весна – мило, тільки лиш би било.
Осінь каже: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш».
Осінь на рябому коні їздить.
Осінь одного заморозить, а зима двох.
Осінь сумна, а весело жити.
Як прийде осінь, кожному хосен.
Зима
Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
Зимнє тепло – як мачушине добро.
Кожухова латка взимі як рідная матка.
Вовки зиму не з'їдять.
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Зима – матка, виспишся гладко.
Зима невелика, та в неї рот великий: хто це забуває, то й його з'їдає.
Злая зима збіжжю шкодить і порожні колоски родить.
І собака зимою про хату думає.
Коли б не зима, то й літо довше було б.
На зимне не дмухають, лиш на гаряче.
Хто має розум, той не їде зимою возом.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Місяці
* * *
Січень наступає, мороз людей обнімає.
Січень не так січе, як у вуха пече.
* * *
Вже лютий геть підгриз, кидай сани, бери віз.
Питає лютий, чи ти добре взутий.
* * *
Март з водою, квітень з травою, а май з квітами.
Март невірен: то сміється, то плаче.
* * *
Мокрий квітень, сухий май – буде в клуні рай.
Сухий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.
Цвітень – переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
* * *
Коли прийде май, то за себе дбай.
Майська роса коням лучче вівса.
* * *
У червні на полі густо, а в коморі пусто.
Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
* * *
У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.
Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмалить.
* * *
У серпні серпи гріють, а вода холодить.
У серпні спина мліє, а зерно спіє.
* * *
У вересні одна ягода, і то гірка рябина.
Як вересніє, то й дощик сіє.
* * *
Жовтень ходить по краю та й гонить птиці з гаю.
Плаче жовтень холодними сльозами.
* * *
В листопаді голо в саді.
Листопад – вересню онук, жовтню син, зимі – рідний брат.
Листопад зимі ворота одчиняє.
* * *
Грудень рік кінчає, а зиму починає.
Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.
Прийшов грудень, приніс студінь.
Дні тижня
У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.
На вівторок бід зібралось сорок.
Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.
Середа та п'ятниця – четвергу не укажчиця.
Краще тепер, ніж у четвер.
Не гляди, що п'ятниця, тогди бери, як трапиться.
Субота – не робота, а в неділю нема діла.
Йому щодня неділя.
Неділя – день вимушеного безділля.
