Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Сборник - Страница 9
Розділ І
Прислів'я та приказки
Їжа. Пиття
ОглавлениеГолодний, голод
Голод – великий пан.
Голод і бреше і краде.
Голод на добро не навчить.
Голод не знає ні свата, ні брата.
Голодний горобець залізе і в горнець.
Голодному кожна страва добра.
Голодному не спиться, а хліб сниться.
Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне.
Проголодаєшся – хліба дістати догадаєшся.
Ситий
Водою ситий не будеш.
Повар від запаху ситий.
Сердите не буває сите.
Ситий голодного не розуміє.
Бублик
Там публіка – сім душ на півбублика.
Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині дірка.
Калач
Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
Навчить біда калачі з салом їсти.
Нагодують калачем, та й в спину рогачем.
Паляниця
Паляниця – хлібові сестриця.
Паляниця – як пух, як дух, як милеє щастя.
Яка пшениця, така й паляниця.
Паска
Добра паска, як є ковбаска.
Буде Великдень без гречаної паски.
Не тобі пеклася паска, то тобі досталось з'їсти.
Хліб
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Без солі, без хліба немає обіда.
Без хліба рибка бридка.
Відрізана скибка до хліба не пристане.
Гіркий чужий хліб.
Дарований хліб скоро черствіє.
Дасть бог хліба, дасть і до хліба.
Де хліб і вода, там нема голода.
З неба хліб не падає.
З чужої торби хліба не жалують.
Ідеш на один день, а хліба бери на тиждень.
Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
Коли є хліба край, то й під вербою рай.
Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.
Люди – не татари, дадуть хліба і сметани.
Найсмачніший хліб од своего мозоля.
Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.
Не вчи вченого їсти хліба печеного.
Не до сорома, як хліба нема.
Не йдуть од хліба, а йдуть од кия.
Не сіють вони і не жнуть, а хліб чужий жують.
Не спиться – хліб сниться.
Поволі, хлопчику, раз хліба – два рази борщику.
У хліба коротенькі ноги, та не наженеш.
Хліба лежачого ніде нема.
Хліб в дорозі не затяжить.
Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок – за хлібом.
Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.
Хліб на столі, руки свої, тільки їсти.
Хліб – не зять, як спечуть, так з'їдять.
Чий хліб їси, того пісню співай.
Як проголодаєшся, то хліба дістати догадаєшся.
Як хліб буде, то й все буде.
Кусок, шматок (хліба)
Первий шматок з'їси у смак, а другий уже не так.
Проханий кусок в горлі як колок.
Вареники
Беззубий – хамелю, хамелю, а вареники з сиром умелю.
Вже й дрова і вода, коли б сир і мука, то би вареників наварила!
Ріж мою душу вареником до подушки!
Сметаною вареників не зіпсуєш.
Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок.
Пироги
Аби були пиріжки, то найдуться і дружки.
Де слова масні, там пироги пісні, їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами.
Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
Ледачому животові і пироги вадять.
Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги.
Тільки на поріг – так і в зуби пиріг.
Борщ
Борщ, капуста – хата не пуста.
Борщ да каша – добрая паша.
Борщ рідкий, лиш ним голову мити.
Добрий борщик, та поганий горщик.
З ним борщу не звариш.
Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.
Не давай два гриби до борщу, бо переборщиш.
Не карай, боже, нічим, як борщ ні з чим.
Свій борщ несолоний ліпший, як чужа юшка.
Трапиться на віку варить борщ і в глеку.
У борщі крупина за крупиною ганяється з дрючиною.
Я люблю усякий борщ, аби з м'ясом.
Каша
Без каші обід сирота.
Густа каша дітей не розганяє.
Де каша з маслом, туди нас не гукають.
Заварив кашу, то не жалій і масла.
Казали-бо батьки наші, що до шкварків треба каші.
Каші салом не зіпсуєш.
Коли ласка ваші, а нам аби каші.
Смачна кашка, та мала чашка.
Молоко
Єсть молоко, буде й горнятко.
Літом без молока – як зимою без кожуха.
Опарився на молоці, то й на воду студить.
Як з поганим молоком, то краще з водою.
Ковбаси
Всяк ласий на чужі ковбаси.
Найкраща птиця – ковбаса.
Як ковбаса і чарка, та минеться сварка.
М'ясо
Дешеве м'ясо – поганий борщ.
Найліпше м'ясо – свинина, найліпша риба – линина.
Хоч яке добре м'ясо, а одна погана муха все перепаскудить.
Риба (їжа)
Не велика біда, що без риби середа.
Добре діло карасі: не поїси, так продаси.
Сало
Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укриваюсь.
Ні сіло, ні впало, дай, мамо, сало.
Поки суд та діло, а кошеня сало з'їло.
Як кусок сала, то і гриб приправа.
Їсти, їжа
Аби було що їсти, можна й на городі сісти.
Всі люди на одне сонечко глядять, та не одно їдять.
Де б'ються – утікай, де їдять, там сідай.
Добра то річ – попоїв та й на піч.
Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
І соловей не співає, коли він їсти нічого не має.
Їж, доки наїсися, та до справи берися, їж, пий, веселися, а за завтра не журися! їли би очі, та губа не хоче.
Коли хочеш їсти сир і масло, вставай вчасно.
Купили хріну – треба їсти.
Млин меле водою, а чоловік живе їдою.
На то кіт і гладок, що поїв та й набок.
Наша душа наїсться з ковша.
Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
Не того йому шкода, що з'їв, а того, що залишилося.
Ото ласа їда, з часником лобода.
Поїмо, подякуємо, а як ще, то й завтра прийдемо.
Поїмо сьогодні твоє, а завтра всяк своє.
Попоїв що попало, аби кишка не бурчала.
Попросили б і сісти, так нічого їсти.
Радісні вісті, коли кажуть іти їсти.
Сита душа їсти не хоче.
Скільки не їж, не розбагатієш, а тільки попузатієш.
Сласная їда – животу біда.
Такий з нього їдець, як горобець.
Ті, що багато їдять, не все бувають товстими, а ті, що багато читають, не все бувають мудрими.
Ходячи наїсися, а стоячи виспишся.
Хочеться їсти, та не хочеться злізти.
Хто ласо їсть, той твердо спить.
Хто наїсться, а не ляже, тому сало не зав'яжесь.
Як часто не доїси, то й святих продаси.
Снідати, снідання
Раннє вставання – вчасне снідання.
Снідав, обідав, а живіт не відав.
То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи.
Обід, обідати
Добре пісні співати, пообідавши.
Найміть мене обідати.
На чужий обід да з своєю ложкою.
Як дома пообідай, то й у людей дають.
Вечеря
За одним присідом вечеря з обідом.
Не вечерявши легше, а повечерявши – краще.
Варити
Вари воду, вода й буде.
Скільки лаптя не вари, а він усе догори.
Що навариш, то з'їж.
Пекти (хліб)
Хліб печуть, доки піч гаряча.
Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
Сіль, недосіл, пересіл
Додав йому солі до оселедця.
До нічого не треба ані солі.
Недосіл на столі, пересіл на хребті.
Не соли нічиєї рани, то й твоєї не будуть.
Смак, смачний
На любов і смак товариш не всяк.
Поки не скоштуєш, доти й смаку не вчуєш.
Смачне не валяється, а хороше не волочиться.
Яйце
Дороге яєчко до Великодня.
З одного яйця яєчні не буде.
Воду пити
Добра вода, бо не мутить ума.
То не біда, що п'ється вода.
Води – хоч топитись, та нема де напитись.
Кисіль
Де кисіль, там я й сів, де пиріг, там я й ліг.
Буде жалю по кисілю, ми і кваші наїмося.
За дванадцять верст киселю їсти.
Мед
Аби мед, а мухи налізуть.
І медок солодок, а язичок дере.
Ледачого бортника і мед ледачим пахне.
Мед солодкий, але бджола жалить.
На губах мід, а в серці лід.
На мід, а не на жовч люди мух ловлять.
Не всю медок, що солодок.
Як там не мед, так там не масло.