Читать книгу Скарбниця народної мудрості - Сборник - Страница 7

Одна мати вірна нарада.

Нема того краму, щоб купити маму.

Все купиш, лише тата й мами – ні.

Матері ні купити, ні заслужити.

Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.

Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.

Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.

Сліпе щеня і те до матері лізе.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче.

У дитини заболить пальчик, а в мами – серце.

Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.

Мати б'є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.

Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

Вдовець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

Отець умре – то півсироти дитина, а мати – то вже цілая сиротина.

Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.

Ніхто не бачить, як сирота плаче.

Як сироті женитися, так і ніч мала.

По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Які мамко й татко, таке й дитятко.

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

З кривого дерева крива й тінь.

Яке волокно, таке й полотно.

Яке коріння, таке й насіння.

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.

Яке зіллячко, таке й сім'ячко.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

Від лося – лосята, а від свині – поросята.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Багато няньок – дитина без носа.

Син мій, а розум у нього свій.

Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.

Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім.

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.

Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

І в лиху годину не кидай дружину!

Найлучча спілка – чоловік і жінка!

Всяка пташка своє гніздо знає.

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

Живуть між собою, як риба з водою.

Чоловік у домі – голова, а жінка – душа.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Хату руки держать.

Жінка за три угли хату держить, а чоловік – за один.

Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

Краще жінка сварлива, ніж дурна.

Рідня – серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.

При добрій годині – брати й побратими, а при лихій годині – нема й родини.

Рід великий, а пообідать ніде.

Обідала, не обідала, аби рід одвідала.

Як до такого роду, то краще з моста в воду.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.

Такий родич, як чорт козі дядько.

* * *

Не родись багатий, а родись щасливий.

Дожидай долі, то не матимеш і льолі.

Щастя без розуму – торбина дірява.

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.

Щастя біжить, а нещастя летить.

Щастя з нещастям на одних санях їздять.

Кому щастя, той на киї випливе.

Щастя має ноги, а біда – роги.

Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду.

Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.

Як не було талану, не буде й долі.

При нещасті і розумний подурнішає.

Із щастя та горя скувалася доля.

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Без лиха не бува добра.

Вдар лихом об землю.

Що буде, то буде, а більше копи лиха не буде.

Бува лихо, що плаче, а бува, що скаче.

Перемелеться лихо – добро буде.

Що буває, те й минає.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

Справжнє щастя завжди попереду.

Щастя знає, кого шукає.