Читать книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон - Страница 29

Чоловік, який повертається на зорі, загубив віяло, залишивши його там, де він спав. Всі починають шукати, хоча ще дуже темно. Люди тільки й повторюють: «Дивно, як дивно». Аж нарешті його знаходять. Та людина розкриває віяло, показує його і йде. Або ж таке ще: чоловік, який повертається від жінки, починає довго зав’язувати капелюха, можна так довго і не возитись.

Розставання на зорі має бути швидким.

А то буває, що чоловік проспить і прокидається, коли вже ранок, та й починає панікувати, як дівчина.