Читать книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон - Страница 42
41. У храмі Ботхи
ОглавлениеКоли я одного разу на деякий час усамітнилась у храмі Ботхи, щоб помолитися, прийшов чоловік з палацу і передав:
– Повертайтесь швидше. Без вас дуже сумно.
Тоді у відповідь я написала на квітці лотоса:
Не кличте мене,
Не покину
Я лотоса квітку в росі!
Не варто мені повертатись
В оманливий світ суєти!
Ці слова так запали в мою душу, що мені захотілося залишитися тут, в цьому храмі, назавжди. Я навіть зовсім забула і про свою родину, і про своїх близьких, які так чекали на мене.
