Читать книгу Співомовки - Степан Руданський - Страница 11

Зайшов козак до коршомки.

«Здоров, орендарю!

А налий-но мені, — каже, —

Горілачі чару!»

Налив Мошко одну чару,

Козак вихиляє.

Вихиляє, не ковтає,

Іще підставляє.

Налив другу, козак хилить,

Разом дві ковтає

Та й жидові коло шинку

Трояка кидає.

Підійняв жид, подивився…

«Гирсти, як то буде?!

В мене кожну по три гроші

Пили добрі люди!»

«Мовчи, жиде бородатий,

Тебе не питають.

У нас, — каже, — запорожці

Свою міру мають.

Не першина нашим пити,

Пили ми немало,

А у губу за три гроші

Більше не влізало!…»