Читать книгу Марево - Світлана Томашевська - Страница 1

…Біля склепу натрапили на тайник – смішну скриньку, доверху наповнену непотрібним мотлохом. Може, колись її вміст і мав ціну, але зараз – сміття. Папери, на яких майже нічого неможливо розібрати (волога неабияк їх попсувала), пачка «катеринок». Гроші збереглися краще, але користі від них, сама розумієш, жодної. Була, утім, іще одна річ, можливо, цінна, але радше як пам’ять. Я не посмів її чіпати, залишив усе, як було. Колись ти, люба, може, відшукаєш скриньку, спадщину твоїх предків, тепер ти майже знаєш, де вона схована. Сподіваюся, що я повернуся раніше й сам тебе до неї приведу. Тим паче що на додачу я залишив дещо від себе. Те, що реально зробить нас багатими. А якщо я не повернуся, ти зможеш прожити безбідне й щасливе життя.

Бог дасть, іще побачимося.

Навіки твій Вільгельм