Читать книгу Мій бос – ідіот - Томас Эриксон - Страница 27

З поясненого вище поділу за вимірами завдання/відносини й інтроверт/екстраверт ми отримуємо чотири основних типи поведінки. Щоб пояснити її з педагогічного погляду, ми використовуємо психологію кольорів Люшера[2]. Саме звідти походять червоні, жовті, зелені та сині типи поведінки.

Червоний – колір вогню, жовтий – повітря, зелений – землі, а синій – моря.

Гаразд, але що це означає?

Ось що означають ці кольори:

Червоний, орієнтований на завдання та екстравертний тип, орієнтується на розв’язання проблем і реагує на важкі виклики. Чим суворіші вимоги, тим краще. Якщо щось іде занадто гладко, вони стають підозрілими. В чому підступ? Чому все йде так просто? Мусить бути тяжко й важко. Все дається завдяки зусиллям. Може бути навіть трохи боляче. Біль загартовує. Їм подобається швидкий темп і драйв.

Якщо для червоних важливою є дія, то для жовтого типу поведінки – екстравертної й орієнтованої на стосунки, найважливішими є взаємодії. Саме такі люди завжди хочуть переконати інших у тому, що вони думають і відчувають. Вони не вийдуть із кімнати, допоки всі не думатимуть однаково. Вони бачать промені сонця навіть у дуже дощовитий день. Жовті також цінують темп і драйв.

Зелена, зосереджена на стосунках й інтровертна поведінка, дуже неохоча до змін. Якщо в людині багато зеленого, це означає, що вона мало зацікавлена в будь-яких змінах. Навіть якщо зміна конче потрібна, вони, мов сліпі, впритул цього не бачать. З уст таких людей ми чуємо: «Раніше було краще; ліпше синиця в жмені, ніж лелека в небі; трава не зеленіша з іншого боку огорожі». Вони відкидають нові ідеї, тому що «красно дякую, але все й так добре працює».

Синя поведінка, орієнтована на завдання й інтровертна, з повагою ставиться до правил і приписів. Такі люди дотримуються домовленостей і завжди знають, як правильно слід усе робити. Вони читають інструкцію перш ніж взагалі розпакувати придбану в ІКЕА коробку з меблями – читають ще й усіма трьома мовами.

Ці чотири погляди на світ разом із розбіжностями, пов’язаними з інтровертністю та екстравертністю, а також з орієнтацією на завдання чи стосунки з навколишнім середовищем, породжують специфічну поведінку.

Отже, уся модель має такий вигляд: