Читать книгу Мій бос – ідіот - Томас Эриксон - Страница 43

Жовто-зелені орієнтовані на відносини з навколишнім середовищем. Вони – відкриті, беруть активну участь у навколишньому житті, до того ж добре розуміють і відчувають інших. Також хочуть подобатися й можуть піклуватися про інших. Їм подобається відчувати себе потрібними, а їхня самооцінка базується на тому, що про них думає оточення. Щоб пристосуватися, вони зазвичай роблять те, що виходить далеко за рамки того, що вони самі вважають за доцільне. Якщо вони дещо дають від себе, то хочуть отримати щось на заміну – принаймні бодай трохи уваги.

У групі вони можуть не триматися мертвою хваткою тільки за власні інтереси, що, безумовно, сприяє співпраці. З іншого боку, такі помічники можуть стати незамінними в житті інших людей, які покладатимуться на них, можливо, і в приватних питаннях.

Вони цінують завдання, у яких важливими є стосунки.

Вони залюбки беруть на себе роль помічника та радника.

Вони дуже лояльні до своєї групи.

Вони можуть почуватися слабодухими й слабкими, тому підшукують собі владну людину. Це, вочевидь, дуже великий виклик, наприклад, для начальника.

Найбільший головний біль для цих жовто-зелених помічників – це синьо-червоні організатори, яких вони здебільшого сприймають як формальних, жорстких і занадто зосереджених на роботі.