Читать книгу Мій хід. Вибране - Василь Галас - Страница 17

Знов на літо бувай, столиця,

бо, за приписом докторів,

лікуватися, як годиться,

їду в тишу. З міських дворів —

у село: де сади, і трави,

житнє поле, і ліс чудес,

де суниць і малин заграви,

і зірки у вікні небес…

Вирушаю у путь незмінний.

І з квитками ось повезло.

Хтось мандрує в чужі країни,

ну а я – напрямки у село.

Закордоння – це так, марниця.

На природі прожитих днів

не соромтеся – не годиться:

всі сільські ми углибині…