Читать книгу Мій хід. Вибране - Василь Галас - Страница 20

Невтримний щастя пташок —

мов блисне у вікні…

Здається – загостює

картатий, але ні…

Він знов у небі цятка —

ширяє лакімно.

Дарма його ловити —

життя вам не кіно.

Милує і дивує

його єство живе.

…Комусь пір*їнка з крильця —

у когось поживе…