Читать книгу Мій хід. Вибране - Василь Галас - Страница 25

Не влягтись воронам на ніч:

в кроні дерева шумлять.

Кажу кумонькам: «Добраніч!

Час вже рота затулять!

Через вас не спить округа.

Ваш гармидер лине скрізь.

Той базар нічний – наруга.

Хоч під землю з шуму лізь».

Затихає вороняччя,

підступає темнота.

Отака важка їх вдача.

Чорна в кроні чорнота.

А як ранок заіскриться —

гай кудись пітьма ворон.

На помийці буде риться

чорний блискітний барон.

І ворона-герцогиня

буде порпати сміття.

Що поробиш – господиня

доля крутить їх життям.