Читать книгу Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1 - Блаженніший Святослав Шевчук - Страница 29

Дорогі в Христі!

Починаючи з цього тижня, Літургія Церкви готує нас до свята Зіслання Святого Духа, бо вже минула половина часу між Воскресінням Ісуса Христа і моментом Зішестя Духа Святого на апостолів. Щоб пояснити людям, хто такий Дух Святий і Пресвята Тройця – єдиний Бог у Трьох Особах, Святі Отці часто говорили так: «Дух Святий є живою водою». Ми знаємо, що як немає води, то все вмирає, а як вона з’являється – усе розквітає і набирає повноти життя. І ось Дух Святий, Третя Особа Пресвятої Тройці, перебуває в Отці, як у джерелі, а в Ісусі Христі – як у криниці. А подається кожному з нас, як жива вода. Святий апостол Павло у Першому посланні до коринтян говорить так: «Усі бо ми христилися в одному Дусі… і всі ми були напоєні одним лише Духом» (12, 13).

У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо дуже цікаву і глибоку розмову між Ісусом Христом і жінкою-самарянкою. Ця розмова відбувається біля криниці Якова за містом. Дивно: Ісус Христос, справжня криниця, яка має в собі джерело живої води, приходить, сідає біля криниці і чекає на спраглу людину. Жінка-самарянка, що є уособленням кожної людини, яка спрагла Бога, виходить із міста. Розмова відбувається якраз опівдні, коли сонце стоїть у зеніті, коли людина відчуває велику спрагу.

І ось Христос сам прийшов до спраглої людини і звернувся до неї. Слід зауважити, що на Сході вважалося некоректним мужчині починати розмову з жінкою, та ще й привселюдно, ба більше – юдеєві із самарянкою. Юдеї ворогували із самарянами, вважали їх за зрадників релігійної та національної ідеї. Ісус ламає всі перешкоди і першим скеровує своє слово до жінки, кажучи: «Дай мені напитися!» Ця фраза має набагато глибший зміст, ніж може видатися на перший погляд. Разом їсти і пити у Святому Письмі означає не лише втамовувати якісь тілесні потреби, а й входити у внутрішній світ того, із ким споживаєш і п’єш. Ось тому дальшою темою розмови стало приватне життя цієї жінки. Христос своїм запитанням починає входити у її внутрішній світ, у її особисту життєву ситуацію. Можна сказати, Він починає копати в її серці нову криницю, у яку хоче влити ту живу воду, що носить у собі. Він просить у неї води, а насправді дає їй те, про що вона просить, і навчає її, що Бог є Духом і Отець шукає таких людей, які б поклонялися Йому в Дусі та істині.

Що це означає? Багато з нас думають про Бога, про якісь вічні речі зазвичай раз на тиждень, коли збираються зранку до храму. Але насправді в особи, яка поклоняється Богові в Дусі й істині, та жива вода проникає в усі сфери життя. Немає жодної хвилини в житті такої людини, яка б не була пронизана Духом Святим так, як вода по капілярах наповнює все тіло. Тому Дух Святий навчає людину з її серця, з її нутра, як треба молитися до Господа, як треба Йому поклонятися, про що Його просити, а відтак допомагає пізнати єдиного, істинного Бога.

Дорогі в Христі, мені сьогодні дуже приємно бути між вами. Я тепер намагаюся кожної неділі відвідувати наші найменші громади, які найбільше спраглі уваги, підтримки. Проте, проїжджаючи сьогодні вашим містом, я побачив багатьох спраглих людей, які не знають дороги до храму, скільки молоді стоїть у центрі…

Проте тут між нами є Христос. Він хоче кожного з вас зробити носієм живої води, і ви, що прийшли сьогодні на Божественну Літургію, можете отримати ковток цієї живої води. А той, хто приступить сьогодні до Святого Причастя, прийме у своє серце того Христа, який говорив до самарянки. І каже Христос: «Хто вірує в Мене і нап’ється тої води, яку Я дам йому, то ріки живої води потечуть з його нутра».

Ми цього року переживаємо Рік віри у Католицькій Церкві, – рік, коли ми роздумуємо, що означає для людини третього тисячоліття вірити в Бога. Сьогодні Христос дає нам гарну відповідь на прикладі цієї жінки-самарянки. Вона була така вражена цією зустріччю зі Спасителем, що залишила свій глечик і понесла людям живу воду, – воду Духа Святого, вже не в глечику, а у своєму серці. Самарянка напоїла все місто, і всі люди прийшли, щоб побачити те джерело. А в кінці кажуть: ми вже віруємо не тому, що ти нам, жінко, сказала, а тому що самі чули і знаємо, що Він є справді Спаситель світу. Тож бути віруючим означає ділитися вірою, тією живою водою, яка тече з нашого нутра.

Нехай воскреслий Христос, який сьогодні є тут між нами, який намагається викопати криницю живої води в серці кожного з нас, втамує вашу спрагу, здійснить ваші потреби і бажання. Нехай те очікування Духа Святого для нас буде часом очікування повноти зустрічі живої води, яка подається нам у Христовій Церкві.