Читать книгу Десять секретів багатства, щастя, кохання. 3 в 1 - Адам Джексон - Страница 5

Щойно діставшись додому, юнак зателефонував усім людям зі списку старого. Він вагався, набираючи перші номери, не знав, як вони сприймуть цілковитого незнайомця, що стверджує, нібито дізнався про їхнє ім’я та номер телефону від загадкового старого китайця. Але турбуватися не варто було, адже всі вони знали про того старого та про секрети Надзвичайного Багатства. Ба більше: усі, здавалося, щиро раділи, що той їм зателефонував. Він домовився зустрітися з ними всіма по черзі в найближчі тижні.

Першим у списку юнака був чоловік на ім’я Річард Епплбай. Незважаючи на велику зайнятість, містер Епплбай охоче погодився виділити час для призначеної зустрічі наступного дня о сімнадцятій годині.

Містер Епплбай мешкав у пентхаусі в одному з найбільш елітних районів міста. Щойно юнак увійшов до вітальні, його вразив дивовижний міський краєвид на заході сонця. Уся південна стіна складалася з чотирьох панельних вікон з панорамним видом на місто. Сонце, сідаючи, огорнуло міський обрій бурштиновою накидкою, і пейзаж сяяв вогнями офісних будівель та потоків машин і ліхтарів унизу.

– Дивовижний краєвид, – захоплено мовив юнак. – Я ніколи не бачив місто таким мальовничим.

– Атож, – усміхнувся містер Епплбай. – Саме через краєвид я й купив цю квартиру. У будь-яку пору доби я можу просто сидіти й милуватися ним годинами.

Юнакові здалося, що містер Епплбай невдовзі розміняє п’ятий десяток. Це був невисокий, спортивного складу чоловік зі світлим волоссям та яскравими блакитними очима. Одягнений дорого, але просто: бавовняні бежеві штани й біла сорочка з відкритим коміром.

– Тож вас цікавлять секрети Надзвичайного Багатства? – мовив він, коли юнак сів.

– Ви вважаєте, що вони справді існують? – запитав юнак.

– Звичайно, – відповів містер Епплбай.

– І які ж саме це секрети? – допитувався юнак.

– Це просто десять безсмертних принципів, які, якщо ними скористатися, дадуть можливість практично будь-кому стати не просто багатим, а надзвичайно багатим.

– Будь-кому? Ви впевнені в цьому? – перепитав юнак.

– Абсолютно, – кивнув містер Епплбай.

– Але якщо кожен здатен бути багатим, чому так багато з нас ледве заробляють на життя?

– Важливо не те, на що люди здатні, – мовив містер Епплбай. – А те, на що вони вірять, що здатні. Пересічні людські розум і тіло здатні на великі справи, головна проблема полягає в тому, що ми не віримо, що здатні на них.

Колись давно я бачив шоу, у якому гіпнотизер обирав глядачів та гіпнотизував їх. Гіпнотизер попросив чоловіка лягти на стіл, потім загіпнотизував його й сказав, що тіло того стало твердим, мов шматок сталі. Підставивши стільці з двох боків столу, підперши ними голову та ноги чоловіка, гіпнотизер прибрав стіл, а тіло чоловіка залишилося лежати на двох стільцях – один під головою, а інший під ногами. Його тіло стало твердим, як сталь, бо він у це повірив.

Далі в тому шоу гіпнотизер загіпнотизував інших людей, цього разу сказавши, що вони не зможуть підняти авторучку, яка лежала на столі. Гіпнотизер сказав їм, що та ручка важча за двотонну вантажівку і що її неможливо зрушити з місця. «Ви спробуйте, – говорив він, – але цю ручку нізащо не зрушити».

Один за одним присутні намагалися підняти ту ручку. Мені найбільше запам’ятався один чоловік – міцний, кремезний, м’язистий, схожий на культуриста. Коли він намагався підняти ручку, обличчя в нього перекривилося, на чолі виступив піт, а м’язи на руці так напружилися, що аж вени повипиналися… Але він не міг підняти ту ручку! І причина була не в тому, що він не здатний був її підняти – навіть у малесенької дитини стане сили підняти ручку, – а в тому, що не вірив, що зможе її підняти. І навіть був переконаний, що не зможе.

Тож розумієте: важливо не те, чого ви здатні досягти в житті, а те, чого вам здається, що ви можете досягти.

Це перший секрет Надзвичайного Багатства – сила наших підсвідомих переконань.

– Наших підсвідомих переконань? – перепитав юнак. – Я не розумію, як те, у чому ми переконані, впливає на наші статки.

– Що ж, коли здоровий, спортивного складу чоловік не може підняти ручку тільки тому, що вірить, що це неможливо, то, як ви думаєте, скільки є шансів розбагатіти в людини, якщо вона вірить, що це майже неможливо?

П’ятнадцять років тому в мене все було досить добре. Нічого особливого, але мені було зручно, а потім одного дня мене скоротили, і раптом я залишився без доходу, з виплатами за іпотекою та витратами на проживання. Я просто не уявляв, що маю робити, і однієї безсонної ночі пішов погуляти біля річки. Саме тоді я й зустрів того, хто змінив моє життя… старого китайця!

– Що сталося? – спитав юнак, жадаючи більше дізнатися про того старого.

– Він сказав дещо таке, що закарбувалося в моїй пам’яті: «У кожній халепі ховається зерно рівного їй або й більшого успіху».

– Він і мені сказав те саме, – відповів юнак.

– Тоді я не міг цього зрозуміти, – звірявся далі містер Епплбай. – Зрештою, як могло те, що я втратив роботу та єдине джерело доходу, залишившись у глухому куті, давати мені якусь користь? Але, озираючись назад, я бачу, що це було найкраще, що могло статися зі мною, бо з відчаю я був змушений вносити зміни у своє життя – зміни, яких інакше не зробив би.

Я завжди хотів керувати власним бізнесом і бути собі босом, а скорочення дало мені можливість це зробити. Дізнавшись секрети Надзвичайного Багатства, я започаткував власний бізнес на дому – консультування з управлінських питань – і за перший рік заробив удвічі більше, ніж отримав на попередній роботі.

– Та ви жартуєте, – мовив юнак. – І ви вважаєте, що досягли цього успіху саме завдяки секретам Надзвичайного Багатства?

– Безумовно, – підтвердив містер Епплбай. – Вільям Джеймс, американський психолог і філософ, який жив у дев’ятнадцятому столітті, сказав, що найбільшим відкриттям його покоління стало те, що людські істоти можуть змінювати своє життя, просто змінюючи власний спосіб мислення. І це абсолютна правда. Чого б ти не жадав у житті: чи бути здоровим, чи щасливим, чи прагнеш романтичних стосунків, чи стати мільйонером, – перше, що тобі слід зробити, – це обміркувати власні погляди та переконання про те, що можливо, а що неможливо, адже якщо ти не віриш у якусь можливість, то дуже малоймовірно, що ти колись цього досягнеш.

Юнак дістав блокнот і ручку.

– Ви не проти, якщо я дещо занотую? – запитав він.

– Звісно ні. Це чудова ідея, – усміхнувся містер Епплбай і продовжив: – Чи знаєте ви про те, що коли в медицині ста людям з однією й тією самою хворобою дають пігулки із сахарози й говорять, що це диво-ліки, які вилікують їхню недугу, то близько сорока відсотків із них одужуватимуть просто тому, що вірять у те, ніби ця пігулка зробить їх здоровими? Так само стан більшості пацієнтів різко погіршується, коли ті дізнаються, що хворі на невиліковну хворобу, – бо вірять у те, що ніколи не одужають.

Цікаво, як ви думаєте, скільки шансів у вас зав’язати романтичні стосунки, якщо ви вірите, що непривабливі? Ви, мабуть, ніяковітимете під час спілкування із людьми й сидітимете десь у куточку на вечірках, щосили намагаючись не привертати до себе уваги. І навіть якщо зустрінете когось привабливого для себе, напевно, почуватиметеся недостатньо хорошими для нього чи для неї. Бачите, у всіх сферах життя найбільше важать наші підсвідомі переконання. І найбільш важливими вони є якраз у питаннях, пов’язаних із грошима та багатством. Насправді сума грошей, що ви її заробляєте, зазвичай є саме такою, на скільки ви себе оцінюєте.

– Постривайте хвилинку, – сказав юнак. – Я не…

– Ви задоволені своєю теперішньою зарплатою? – спитав містер Епплбай.

– Не зовсім… ні, – відповів юнак.

– Тоді чому ви не попросите підвищення?

– Бо я не думаю, що мені дадуть його.

– Що ж, імовірність здобути підвищення, якщо не просити його, ще менша, – сказав з усмішкою містер Епплбай.

– Це правда, – погодився юнак. – Але чого б їм підвищувати мені зарплатню?

– Якщо ви для них коштуєте більше, ніж ваша теперішня зарплатня, вони платитимуть вам більше. Очевидно, ви не вірите, що коштуєте більше за теперішній заробіток. Минулого тижня в мене була співбесіда з чоловіком, який улаштовувався до мене на роботу. Я був готовий одразу ж платити йому сорок тисяч фунтів. Він був добре кваліфікований і чудово підходив на цю посаду. Але коли я спитав, скільки він хоче отримувати, чоловік сказав: двадцять тисяч.

Юнак щось занотовував, а містер Епплбай провадив далі:

– Ваші обставини віддзеркалюють ваші переконання. Якщо ви не вірите, що колись зможете стати багатими, то, імовірно, ніколи й не станете. Власне, найбільша різниця між багатієм і бідняком не в тому, у чому найчастіше її вбачають, – не в розмірі їхніх банківських рахунків та не в майні, яким вони володіють.

– А в чому ж тоді? – запитав юнак.

– У їхніх переконаннях! У всіх заможних людей є певні спільні переконання про себе й про гроші.

– Ви маєте на увазі, що заможні люди вірять у те, що здатні створювати багатство?

– Так, – відповів містер Епплбай. – Але є й дещо значно глибше за це. Дозвольте мені пояснити отак, – продовжував він далі. – Очевидно, свідомо ви хочете накопичувати багатство – інакше ви не сиділи б тут, обговорюючи це.

Юнак усміхнувся.

– Так.

– То скажіть мені, чому ви хочете бути багатим? Що, на вашу думку, Надзвичайне Багатство принесе у ваше життя?

Юнак на мить замислився.

– Багатство принесло б мені свободу – свободу ходити туди, куди мені заманеться, робити те, що подобається, купувати те, що хочу. Воно дало б мені силу, безпеку, незалежність – я міг би започаткувати власний бізнес.

– Добре, – сказав містер Епплбай. – Отож, свідомо ви вірите, що гроші дадуть вам більше свободи, сили, безпеки та незалежності?

– Авжеж, – підтвердив юнак. – І більшість людей, напевно, відповіли б так само. Усі ми віримо, що гроші змінять наше життя, – наполягав він.

– Стривайте, стривайте, ми ще не завершили цю вправу, – мовив містер Епплбай. – Тепер я хотів би, щоб ви згадали все, що дізнавалися або чули про гроші й багатство, коли зростали.

– Я не розумію, що ви маєте на думці, – сказав юнак.

– Ну, що ваші батьки говорили про гроші?

– А, тепер розумію. Я пригадую, як мій батько завжди говорив, що гроші не ростуть на деревах.

– Гаразд. Добре. Щось іще?

– Моя мама казала, що гроші – це не все, і попереджала нас, що вони не приносять щастя і за них не купиш любов.

– Чудово. Ще щось? А як із релігійними переконаннями про гроші?

– Що ви маєте на увазі? Що гроші – корінь усього зла? – перепитав юнак.

– Ну, так, це приказка, яку ми часто чуємо, хоча, як на мене, легко зрозуміти, що це любов до грошей, а не самі гроші варто вважати коренем усього зла.

І тут юнака вразило усвідомлення. Усе, що він дізнавався про гроші, коли дорослішав, було негативним! Його вчили вважати, що грошей не вистачає, що вони нічого не важать у житті, не можуть принести щастя, за них не купиш любов, що вони – корінь усього зла, через який душа не потрапить до раю.

– Бачите, як ці підсвідомі переконання суперечать вашим свідомим переконанням? З одного боку, ви вважаєте, що гроші принесуть вам свободу, безпеку, силу й незалежність, але з іншого боку, глибоко всередині ви вірите, що, накопичивши багатство, будете нещасним, грішним, не заслуговуватимете на любов і вас не пустять до раю. Тож ваші підсвідомі переконання не дають вам стати багатим.

– Я ніколи раніше про це не замислювався, – сказав юнак.

– Є ще й інші загальновідомі переконання, – провадив далі містер Епплбай. – Деякі люди не вірять, що вони гідні мати великі гроші. Інші вважають, що бути багатим – неправильно чи аморально. Чому мені мати багатство, коли інші люди його не мають? Звісно, цей аргумент невдалий, адже ви не зможете нікому допомогти, якщо вам нічим буде допомагати. Ви допомагаєте іншим, даруючи їм щось, даючи приклад і надихаючи їх реалізувати свій потенціал. Наші підсвідомі переконання дуже могутні. Вони впливають на все в житті. Одна з наймудріших загальновідомих життєвих істин була вперше озвучена Клементом Стоуном – одним з найвидатніших підприємців ХХ століття. Ось вона, – чоловік показав юнакові табличку з написом: «Можна досягти всього, що розум може осягнути й у що він може повірити».

– Я розумію, про що ви говорите, – відповів юнак. – Але не думаю, що змінити свої підсвідомі переконання легко.

Містер Епплбай усміхнувся.

– Це саме по собі є яскравим прикладом негативного переконання, що знесилює вас. Ви точно знаєте, що змінити підсвідомі переконання складно?

– Ну… ні, але…

– Завжди пам’ятайте ті слова Клемента Стоуна: «Можна досягти всього, що розум може осягнути й у що він може повірити». Ви маєте владу обирати власні переконання.

– Як? – запитав юнак.

– Самонавіювання, – мовив містер Епплбай.

– Що це таке? – поцікавився юнак.

– Самонавіювання – це просто техніка, коли ви повторюєте собі якесь твердження.

– Як оте щось, що сам собі стверджуєш, може впливати на підсвідомі переконання? – запитав юнак.

– Будь-яке твердження чи переконання, що ви його повторюєте досить часто, зрештою увійде у вашу підсвідомість, – пояснював містер Епплбай. – Саме так ви набули переважну більшість своїх переконань. Ви чули, як їх промовляють знову і знову, і, зрештою, вони увійшли до вашої підсвідомості, і ви в них повірили.

Юнак щось занотовував, а містер Епплбай продовжував:

– От що вам потрібно: створити позитивні асоціації або переконання про гроші та багатство за допомогою самонавіювання. Перше, що потрібно зробити, – перевернути старі негативні переконання навпаки. Замість того щоб казати: «Гроші не ростуть на деревах», – тобто грошей не вистачає, і у вас їх ніколи не буде багато, кажіть: «Так, гроші не ростуть на деревах, вони виростають на моїх упевнених обміркованих діях». Замість «Гроші не приносять щастя» кажіть: «Гроші, можливо, й не можуть принести щастя, але відсутність грошей також ніколи його не приносила»! Або змініть «Гроші – корінь усього зла» на «Любов до грошей – корінь усього зла, але в добрих руках гроші несуть справжнє благословення».

Потім додайте власні позитивні твердження, наприклад: «Багатство приносить силу, свободу й безпеку» або «Я можу створити надзвичайне багатство». Так ви почнете змінювати підсвідомі переконання про себе та про гроші й багатство.

Юнак відірвав очі від свого записника:

– Чи часто треба повторювати ці самонавіювання? – запитав він.

– Якнайчастіше, – відповів містер Епплбай. – Принаймні тричі на день: один раз – перш ніж устати з ліжка, один раз протягом дня і ще один – перед сном.

Юнак усе записував, наче хотів нічого не забути.

– Усе, що ви вірите, що зможете зробити, – говорив містер Епплбай, – зазвичай це саме те, що ви зрештою зробите. Як у цьому вірші, – вказав він на уривок у рамці на своєму столі.

Це був вірш:

– Натхненний вірш, – сказав юнак. – Ви не проти, щоб я його записав?

– Буду радий, – усміхнувся містер Епплбай. – Вам іще може сподобатись оця цитата Ральфа Волдо Емерсона, – сказав він, простягаючи юнакові картку. – Це було моє перше твердження для самонавіювання, і я завжди тримаю його побіля себе, щоб воно нагадувало мені, чого можна досягти.

На звороті картки було написано:

«Перемагає той, хто вірить!»

Того вечора юнак прочитав нотатки, зроблені на зустрічі з містером Епплбаєм:

Перший секрет Надзвичайного Багатства – сила підсвідомих переконань.

Люди досягають не того, на що здатні, а того, на що вони вірять, що здатні.

Усі наші життєві обставини є відображенням наших підсвідомих переконань.

Люди зазвичай заробляють саме стільки, на скільки самі себе оцінюють.

Ми можемо змінювати підсвідомі переконання за допомогою самонавіювання.

Можна досягти всього, що розум може осягнути й у що він може повірити!

Ті, хто перемагає, вірять!