Читать книгу Смерть на Нілі - Агата Кристи, Agatha Christie, Detection Club The - Страница 14

Поправляючи тюрбан з місцевої тканини, яку вона огорнула довкола голови, місіс Оттерборн роздратовано буркнула:

– Я справді не розумію, чому нам не поїхати до Єгипту. Мене вже верне від Єрусалима.

Оскільки її дочка промовчала, вона додала:

– Можеш хоча б відповісти, коли я запитую.

Розалі дивилася на фотографію в газеті. Під нею був підпис:

«Місіс Саймон Дойл, до заміжжя добре відома як світська красуня Ліннет Ріджвей. Містер і місіс Дойли проводять відпустку в Єгипті».

– Мамо, то ти хочеш поїхати до Єгипту? – спитала Розалі.

– Так, хочу! – гаркнула місіс Оттерборн. – Я вважаю, що до нас тут безцеремонно ставляться. Моя присутність тут – це реклама для них, мені мали б дати спеціальну знижку. Коли я натякнула на це, вони повелися нахабно, дуже нахабно. Я сказала їм усе, що я думаю.

Дівчина зітхнула:

– Усі місця дуже схожі. Я б звідси поїхала просто зараз.

– А сьогодні, – продовжувала місіс Оттерборн, – управитель нахабно мені заявив, що всі номери заброньовані заздалегідь, тож ми повинні виселитися через два дні.

– Отже, ми змушені кудись виїхати.

– Не обов’язково. Я ще можу поборотися за свої права.

– Думаю, з таким успіхом можна поїхати до Єгипту. Яка різниця, – пробурмотіла Розалі.

– Звісно, це ж не питання життя і смерті, – сказала місіс Оттерборн.

Але тут вона помилялася, це справді було питання життя і смерті.