Читать книгу Бій Темряві, или К Свету неба. Психологическо-философские эссе - Аглая - Страница 11

10. Многоликість Любові

Оглавление

Ні про що інше люди так багато не сперечаються, як про любов. Яка вона є і чи є взагалі – основні питання, що турбують людство. Багато мислителів, письменників, поетів, музикантів і художників всіх часів, аж доки спроможна сягнути пам’ять і куди може проникати око, намагались окреслити її, описати, оспівати, возвеличити. І навіть всім цим творчим й обдарованим небом здатністю сягати його думкою, інтуїцією чи силою серця та його струменів не вдавалось знайти єдиного визначення, зупинитись на тому, щоб відповіло на запит мас і більшість влаштувало. Любов – дар й почуття багатогранне, многолике, мінливе, вічне, миттєве, всеохоплююче, цілюще й часом смертельне – кожній душі відкривається інакше.

Тому й шукають, знаходять, гублять, усвідомлюють, увічнюють прекрасну Любов майже всі люди постійно, і в цьому світі, й в інших Всесвітах. Любов – загадка й магія. Ії можна і вигадати, а часом – і не впізнати. Вона і є енергією життя, що крутить колеса часу, причому – в усіх напрямках… Бо вона, справжня любов, – не минає. Ніколи! Як не зникає безслідно жодна наша думка й вчинок. Все фіксується, залишається і діє в просторі, трансформує його і змінюється саме: розвивається, поширюється, розширює межі. А якщо вмирає, гасне, то з’являється, виринає, народжується деінде. Але не знищується.

Трансформації Любові людині дано спостерігати і за життя. Змінюється почуття до когось чи до чогось – окреслюється, акцентується, видозмінюється: від горіння закоханості до жару відданості й вічної теплоти. Інколи різну Любов ми відчуваємо до різних людей, проходячи етапи свого життєвого удосконалення, дорослішаючи й стаючи усвідомленішими. І все це Любов.

Серце людини велике, діапазон відчуттів незліченний. А на питання можливості повтору Любові з цією ж людиною на новому етапі життя, відповідь однозначна: і так, і ні. Можливо, іще раз полюбити цю ж людину… За умови, що дві особи рухались якийсь час після зустрічі й розставання паралельними чи близькими до цього дорогами, головне розвивались в одному напрямі. Отоді-то і можлива точка нової зустрічі, вибух й народження нової зірки Любові. Вона буде базуватись на колишніх відчуттях, що послугують ядром для нових стосунків. Тому все ж – і ні. Це вже буде нова Любов, хоч і до того, з ким ви були знайомі і кого любили давно, коли і він (вона), і ви були інші. Не можна двічі увійти в одну воду! Древні були праві. А чи можлива дружба після Любові? Так. Можлива. Шляхи розійшлись. Мета життя різниться, щось в одному чи в обох змінилось настільки, що всього діапазону Любові-кохання не вистачить, не буде точок дотику. А Любов-дружба, з прощенням себе і партнера, з розумінням, усвідомленням, вдячністю, взаємною підтримкою, можлива цілком. І нема чого боятися різних форм і варіантів існування Любові. Якщо вона – щира, істинна, надихаюча, підносяча, світла, велична, хоч і болісна (що часто трапляється) чи неможлива в цей час в цьому фізичному тілі та за даних обставин – то попри все – любіть. Й не оглядайтесь. Любов для вас, вона підносить душу. Плекайте цей дар богів!

27.01.2018

Бій Темряві, или К Свету неба. Психологическо-философские эссе

Подняться наверх