Читать книгу Легкий спосіб скинути вагу - Аллен Карр - Страница 8

Подобається нам це чи ні, але дієти марні. На жаль, безглузді звички харчування нав’язані нам методом промивання мізків. Доведеться змінити їх – не на день або тиждень, а на все життя, що залишилося. Вам здається, що це всього лише інший спосіб заявити: «Тепер мені до останніх днів доведеться сидіти на дієті»? Але ж ні! Ви просто зміните ситуацію, яка вас не влаштовує, і зробите це з чистого егоїзму, щоб і надалі радіти життю. Вам навіть не доведеться чекати, коли вага прийде в норму. Насолоджуватись процесом можна вже зараз.

Коли люди намагаються вирішити свої проблеми з вагою, відчуття похмурої приреченості вони переживають лише в тому випадку, якщо вважають дієти єдиним виходом, або ж приступають до виконання обширної програми вправ, або поєднують фізичне навантаження з дієтами. Програма «Спостерігачі за вагою» – аналог вольового методу позбавлення наркотичної залежності, пошук чудодійного способу. І він нарешті з’явився, цей спосіб, який усуне всі проблеми, -

ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ!

По суті, нічого дивного в нім немає. Але якщо ретельно дотримуватись усіх рекомендацій, вам здасться, що це чаклунство. ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ має пряме відношення до зміни звичок харчування. Напевно ви вже думаєте: «Хвилиночку! Адже ви вже пообіцяли, що я зможу їсти улюблені страви скільки і коли захочу і важити рівно стільки, скільки побажаю.

Я вже з’їдаю стільки своєї улюбленої їжі, скільки хочу, і тому страждаю на зайву вагу. Якщо мені доведеться міняти свої звички в харчуванні, я більше не зможу їсти стільки своєї улюбленої їжі, скільки мені захочеться!»

Багато курців щиро вірять, що їм подобається смак цигарок. Насправді це зовсім не так. На щастя, багато з них можуть пригадати, що їх перші цигарки були неприємними на смак і багато зусиль їм коштувало позбавитись них. Від курців можна почути: «Мені подобається смак цигарки!» На що їм можна відповісти: «То хіба ви їх їсте? Звідки тоді з’являється цей смак?» Він, очевидно, не з’являється. Ось те, що я хочу сказати: якщо промивання мізків змусило мільйони курців повірити, ніби їм приємний смак осоружних, огидних предметів, які вони, по суті, і не їдять, значить, у комерційних інтересах було простіше за просте переконати нас, що ті чи інші продукти харчування мають чудовий смак, навіть якщо насправді вони позбавлені смаку або мерзенні!

Класичний приклад – устриці, які у всьому світі вважають дорогим делікатесом. Ви коли-небудь їх куштували? Щоправда, «куштувати» устриці нелегко – їх доводиться ковтати цілком. Якщо вам це випадало, у вас напевно майнула думка про те, що тремтячим м’яким желе, посипаним сіллю, можна насолоджуватись анітрохи не менше, зате обійдеться воно набагато дешевше. Переважна більшість сміливців, що ризикнули проковтнути першу експериментальну устрицю, на другу вже не наважуються.

Я вибрав очевидний приклад, який здатні оцінити майже всі. Ми знаємо, чим насправді є устриці або ікра, але це не заважає їм залишатися в наших очах символами розкоші, дорогими делікатесами. Промивання мізків діє безвідмовно, завдяки йому деякі продукти ми вважаємо обов’язковими складовими раціону.

Не позбавляйте себе шансів на майбутнє, стверджуючи, що ваш улюблений смак – смак тих продуктів, які ви споживаєте зараз. Прекрасна істина полягає в тому, що особливо приємні нашому смаку найкорисніші продукти, саме вони допоможуть підтримувати бажану вагу.

Я зовсім не вимагаю вірити мені на слово. І все ж таки сподіваюсь, що ви прислухаєтесь до моїх слів. Немає приводу ставити смак понад усе. Смак створений для нашого задоволення, а не погибелі. Цим слід скористатися. Треба детальніше дізнатись про різні продукти і смаки, з’ясувати, як реагує на них ваша травна система, а вже потім називати ті або інші з них улюбленими.

Без сумніву, ви вже знаєте, скільки хотіли б важити. Незабаром я поясню, чому мати тверде уявлення про свою ідеальну вагу абсолютно безглуздо. Це ще небезпечніше, ніж мати в своєму розпорядженні список улюблених продуктів. Звичайно, з мого боку було б самовпевненістю стверджувати, що про ваші улюблені продукти мені відомо краще, ніж вам, але я попрошу вас набратись терпіння і бути поблажливими. На все свій час. Ми споживаємо найчастіше не ті продукти, які вибираємо самі, а ті, до яких нас привчили з самого народження, – хіба не так? Чи ви самі вирішували, що вам більше подобається: грудне молоко або штучне дитяче харчування? І вибирали, скільки раз на день ласуватимете тим чи іншим? А коли вас віднімали від грудей, хто вирішував, скільки раз на день і що саме ви будете їсти, – ви чи ваша мама?

Хіба ви могли в шкільні роки харчуватися на свій смак, їсти що захочеться і коли захочеться? Чи можна дозволити собі в їдальні компанії, де ви працюєте, замовити все, що вам забажається? А коли ви харчуєтесь вдома, хто приймає рішення, вибирає продукти і час трапези – ви чи той, хто займається приготуванням їжі? І навіть якщо ця незавидна роль відведена вам, у спробах укластися в бюджет і задовольнити потреби всіх домашніх ви самі, ймовірно, остаточно позбавляєтесь вибору. Хочете заперечити: «Мій чоловік чудово готує і творить дива навіть за обмежених фінансових обставин». Це справедливо і щодо моєї дружини. Готовий посперечатись, що вашому чоловікові вона не поступиться – проте у мене було майже 13 кг зайвої ваги, поки я не відкрив ЛЕГКИЙ СПОСІБ. Джойс ні в чому не винна. Навпаки, вона готує так смачно, що мене за вуха не відтягнеш.

На даному етапі роботи я прошу вас лише визнати, що більшість продуктів ви споживаєте не тому, що самі їх вибрали, а тому, що вас до них привчили. Навіть у ресторані ваш вибір обмежений меню. Можливо, в ресторані ви, як і я, мучитесь не через те, що не можете вибрати одну з апетитних страв – ви просто намагаєтесь знайти те єдине, що припаде вам до смаку!

Якщо ми з вами хоч трохи схожі, значить, вам подобається повністю спустошувати тарілки. Але чи часто ви самі вирішуєте, скільки їжі повинно лежати на вашій тарілці? У ресторанах це рішення приймають інші. Звичайно, якщо мова йде не про шведський стіл. До речі, я виявив, що шведський стіл лише посилює цю проблему. Як правило, я навалював на свою тарілку в три рази більше їжі, ніж мій шлунок був здатний вмістити, а потім за звичкою намагався не залишити ні крихти.

А ці дивовижні маленькі солодощі і закуски між прийомами їжі – хіба ми самі вирішуємо, куштувати їх чи ні? Або ж підкоряємось впливу телереклами? Або їмо лише тому, що почули спокусливий запах, нас пригостили, нам стало нудно й тривожно, ми вирішили, що настав час побалувати себе? Будь-яка з цих причин збільшує число з’їдених нами шоколадок та іншого. Так з’являється звичка до регулярного переїдання або навіть маніакального харчування.

Я вважаю, що наші звички, пов’язані з харчуванням, не стільки результат власного вибору, скільки умовний рефлекс, створений батьками і суспільством. А рефлекси суспільства, своєю чергою, обумовлені наполегливою комерційною рекламою і корисливими мотивами.

Окрім того, я дотримуюсь думки, що кожен із нас повинен сам вибирати, яку їжу їсти і коли саме, як часто і в якій кількості. З цієї миті почесне право приймати ці відповідальні рішення довірено вам. Якщо ці перспективи вас лякають, співчуваю. Але не хвилюйтеся, насправді робити вибір легко і приємно, для цього й існує ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ!

Можливо, ви вже визнали мій аргумент непереконливим і ледве побороли спокусу викинути цю книгу у відро для сміття. Це завжди можна зробити, а поки що вдумайтесь у мою формулу, адже вона не така проста:

можна поглинати улюблену їжу в будь-якій кількості, як завгодно часто і при цьому зберігати бажану вагу без дієт, спеціальних вправ, сили волі або дисципліни.

Замисліться на хвилинку: чи не спробувати – заради таких результатів? Так, видається непереконливим, але якщо 99,99 відсотків живих істот така розкіш доступна, чим ми гірші?

По суті, переваги угоди, яку я пропоную, можна перераховувати досить довго. Скажіть чесно: вам дійсно подобаються всі продукти і страви, якими ви зараз харчуєтесь? Повірте, їжа сподобається вам, якщо ви скористаєтесь моїми простими рекомендаціями, і це окрім таких безперечних переваг, як відчуття легкості, здоров’я, бадьорості й упевненості в собі. Більш того, їжа перестане викликати у вас муки сумління.

У ЛЕГКОГО СПОСОБУ СКИНУТИ ВАГУ є ще один великий плюс: вам не доведеться не лише сидіти на дієтах, але й вести скрупульозний і дратівливий підрахунок калорій.

Якщо пригадати, як ретельно я зважував і відмірював денну норму вершкового масла і цукру, а потім з досадою дивився на абсурдно мізерні порції, то не дивно, що витівка з дієтами провалилася.

Ви, напевно, вже намагаєтесь здогадатись, у чому ж тут каверза. І я не звинувачую вас за скепсис. Навпаки, не будь його, я визнав би вас наївними. Присягаюсь вам, жодної каверзи не буде. Я дорожу своєю репутацією. Мені немає чого ризикувати власною шиєю, роблячи безглузді заяви, я не збираюся потрапляти в безглузде становище лише тому, що через мою брехню ви постраждали. Щоб успішно використовувати ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ, вам досить просто додержуватися рекомендацій. І ось перша з них:

ДОТРИМУЙТЕСЬ УСІХ РЕКОМЕНДАЦІЙ.

Напевно, ви вже вирішили, що програма дій буде жорсткою і суворою. У жодному разі. Одна з цінних позитивних якостей ЛЕГКОГО СПОСОБУ – його гнучкість.

Я не стану просити вас повірити мені на слово, тому що ви повинні не сліпо додержуватись порад, а зрозуміти, у чому їх сенс. У цьому випадку менше вірогідність, що ви пропустите мої рекомендації мимо вух. Поступово я детально поясню смисл кожної з них. Ось вам друга рекомендація:

НЕ БУДЬТЕ ЗАШОРЕНИМИ.

Мабуть, виконати це моє прохання буде важче, ніж усі інші. Якщо ви вважаєте, що зашореність вам чужа, й упевнені, що дослухаєтесь до цієї рекомендації без вагань, – будьте обережні: великою є вірогідність, що ви вже у тенетах упереджень. Наприклад, я говорив, що важливо розуміти значення кожної рекомендації. І при цьому значення першої з них не пояснив. Це можна пояснити, якщо ви вирішили, що ïï сенс дуже очевидний, тому я й не став принижувати вас тлумаченнями. Але це не так. Дехто вважає, що мій метод є списком корисних порад, які можна або брати до уваги, або вибірково відкидати. Це помилкова думка. ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ – цілісна програма, яка допоможе вам досягти мети лише за умов виконання ВСІХ рекомендацій. ЛЕГКИЙ СПОСІБ я порівнюю з виходом із лабіринту. Уявіть собі: усе життя ви блукали в лабіринті і намагалися знайти вихід із нього. Я можу дати вам чіткі інструкції, направити до виходу, і якщо ви точно їх виконаєте, втеча буде легкою і гарантованою. Та варто вам пропустити або невірно витлумачити хоча б одну пораду, і ви залишитесь у лабіринті, навіть якщо старанно виконали всі інші рекомендації. Таким є принцип застосування ЛЕГКОГО СПОСОБУ СКИНУТИ ВАГУ.

Дивно, наскільки зашореними здаються нам дуже багато людей. У наших очах вони односторонні, упереджені і навіть фанатичні. Але ми, звичайно ж, не такі. Тільки не треба обдурювати себе. Я завжди вважав себе розумною людиною з широкими поглядами на життя. Яким величезним полегшенням було для мене вирватися з нікотинового полону. Але для мого Я це було й величезним шоком. Як я весь цей час своїм власним розумом не міг збагнути такі очевидні речі? Шок був трохи меншим від усвідомлення, що власним розумом я не міг об’єктивно оцінити свої звички у харчуванні.

Щоб відкрити свою свідомість, потрібно в першу чергу зрозуміти, що весь цей час вона була закрита. Одне з найбільших досягнень людства – наша можливість майже миттєво поширювати знання по всьому світу. Але, як сказав Джон Уейн (John Wayne), «рушниця – всього лише зброя, вона не краща і не гірша за людину, яка її носить!» Так само і наші високотехнологічні засоби зв’язку: подібно до більшості інших світових досягнень, вони не кращі і не гірші за ту інформацію, яку передають. Ті, хто знайомий із моєю методикою боротьби з курінням, вже знають, який потужний вплив чинять сучасні засоби комунікації на курців із промитими мізками.

Те саме відбувається майже у всіх сферах нашого життя. Давайте розглянемо деякі наочні приклади промивання мізків. Прийнято вважати, що хом’як – це симпатична, пухнаста, маленька істота розміром зі щура. Так, єдина явно помітна відмінність хом’яка від щура – це довжина хвоста. Більшість із нас з великим задоволенням пограються з хом’яком, але лише при одному погляді на мишу в багатолюдному приміщенні або, ще гірше, на щура ми з великою вірогідністю влаштували б паніку. Завдяки голлівудським фільмам нам відразу спадає на думку образ дівчат, що вдираються на найближчий стілець і кричать від страху, тоді як їх кавалери незворушно і розчулено спостерігають за їхніми проявами дитячості. Насправді ж, якби чоловіки дослухалися до свого інстинкту, вони реагували б так само, як і жінки. Але проблема в тому, що нам весь час промивали мізки, що справжній чоловік не повинен боятися ні драконів, ні, тим більше, щурів. Тому ми прикидаємося, що щури нас аніскілечки не лякають. Лише Великий Брат знає правду.

Але чому тоді й у чоловіків, і у жінок складається таке різне уявлення про двох дуже схожих істот? Чи обґрунтовано воно? Чи знаєте ви хоча б декілька людей, на яких накинувся або яких укусив щур? Ні. Усе це тому, що нам із дитинства промивали мізки, вселяючи: щур – це зло і хвороби (бубонна чума, Щуролов із Гамельна, роман Джорджа Оруелла «1984»). Дійсно, рознощиком бубонної чуми був чорний щур, який майже повністю зник із появою коричневого щура. Ще один факт: люди, що тримають щурів як домашніх улюбленців або використовують їх для наукових досліджень, доходять висновку, що щури – охайні, милі й високоінтелектуальні тварини.

А може, подібним промиванням мізків сформоване наше уявлення про більшість тварин на землі? Чому змії видаються нам такими ворожими й огидними істотами? А чи бачили ви змію в її природному середовищі, чи торкалися неї? Чи кусала вас змія хоча б раз?

Чому коали видаються нам такими добрими, симпатичними істотами? Ви й справді вірите, що їх не обсідають мухи або що вони не здатні відкусити ваш палець, як і будь-яка інша дика тварина?

Тепер давайте поглянемо на промивання мізків відносно їжі. Прийнято вважати, що креветки й лангусти – це дорогі делікатеси, у всякому разі, для мене. Проте зовні вони мало чим відрізняються від скорпіонів. Але я ніколи не хотів спробувати скорпіона – хоча, чесно кажучи, і можливості такої не було. Проте якби це видалося можливим, не думаю, що, спробувавши одного, я б не зблював. Це тому, що вони отруйні, скажете ви. Але отруйні частини є майже в усіх тварин, яких ми їмо, – ми просто не їмо ці частини. Можливо, скорпіон огидний на смак? Можливо. А може, він дуже смачний. Не думаю, що смак мав би значення, я все одно його виплюнув би!

Як ви гадаєте, могли б ви з’їсти жирного, соковитого живого черв’яка без відрази? Проте багато живих істот, включаючи мільйони людей, вважають живого черв’яка делікатесом. Так чому ж черв’як у яблуці жахає нас? Урешті-решт, у нас залишається 98 відсотків яблука! Думка про поїдання конини або собачатини деяких людей лякає, але наскільки ви впевнені, що, якби вам закрили пов’язкою очі, ви змогли б відрізнити яловичину під соусом каррі від конини або м’яса собаки під тим самим соусом? Коли б і змогли, захотіли б шукати між ними відмінності, якби не випробували на собі промивання мізків? Я чудово пам’ятаю, як уперше спробував китайську кухню.

Я вважав себе по-справжньому неймовірно відважною людиною. Такі назви, як суп із плавників акули або суп із пташиних гнізд, навіть усвідомити було важко, не кажучи вже про перетравлення. Я уявляв кожну деталь гнізда дрозда, включаючи комах і послід, кинутих у каструлю з водою і зварених за десять хвилин. Мені ніколи раніше не спадало на думку, що китайці створили цивілізацію, яка у п’ять разів старша за нашу, тож якби ця їжа була отруйною, вони не готували б її.

Мені також не спало б на думку, що їжа, яку вживає більшість китайців, не має нічого спільного з тим, що їм я, і що це є західна версія китайської кухні. Через декілька років щось схоже сталося у мене і з каррі.

До речі, чи відомо вам, що основний інгредієнт супу з пташиних гнізд – слина ластівок або стрижів? Не знаю, як вас, а мене нудить, коли хто-небудь харкає на тротуар або футболіст під час матчу спльовує на газон. І якби суп із ластівчиних гнізд мав незрівнянний смак, ці пташки давно виявилися б під загрозою знищення через скажений попит на їх слину – хіба не так? Якби мені, коли я був десятирічним хлопчиком, повідомили, що равликів і жаб’ячі лапки можна їсти і не кривитися, а, навпаки, насолоджуватися цим, я б нізащо не повірив. Так, романтична прогулянка Сеною на річковому трамваї з пляшкою доброго вина у шлунку сприяла промиванню мізків. Прогулянка припала мені до душі, це безперечно. Але чи сподобався мені смак французьких равликів ескарго або жаб’ячих лапок? Дати чесну відповідь я не зможу. І те, й інше подали під часниковим соусом.

Раніше я терпіти не міг часник, а останнім часом полюбив його. Але чому смак деяких продуктів мені подобається, лише якщо вживати їх із часником? Як безглуздо вірити, що можна усвідомити смак їжі, якщо в ній присутній такий потужний інгредієнт, як часник! При цьому і ви самі, і всі, хто вас оточує, відчувають, лише як пахне

ЧАСНИК!

Отже, нас можна переконати, що та або інша страва має приємний смак, – і навпаки. Повернемося до ластівчиної слини. Що сталося: китайцям промили мізки, переконавши, що огидна їжа насправді прекрасна, або мені промили мізки, змусивши повірити, що по-справжньому смачна їжа огидна? Щоб позбавитись наслідків тривалого промивання мізків, ви повинні проявити сміливість, інтелект і уяву. І це зовсім не привід відчувати себе нещасним. Ось третя рекомендація:

ПОЧНІТЬ ІЗ РАДІСНОГО ПЕРЕДЧУТТЯ.

Виконати цю пораду, можливо, видасться важко. Швидше за все, у вас уже змішалися емоції – від легкої сторожкості і похмурої приреченості до гострої паніки і повного заперечення. Усі вони, без сумніву, викликані спогадами про складнощі під час попередніх дієт, про кінцеве фіаско, зниження самооцінки і сумний висновок, що ви не створені для успіху.

Закарбуйте собі на носі: колишні невдачі викликані зовсім не вашими вадами. Наприклад, я попрошу вас встати і підняти над підлогою ліву ногу. Простіше за просте, будь-хто впорається. А тепер підніміть і праву ногу, не опускаючи ліву і повиснувши в повітрі. Ви і намагатися не станете, заздалегідь знаючи, що це неможливо. Пояснювати з точки зору фізики, чому це неможливо, ні до чого: ви і так знаєте, що нічого не вийде. Але чи будете ви відчувати себе при цьому так, ніби зазнали фіаско? Зрозуміло, що ні.

Ви намагалися добитись неможливого – привести в норму свою вагу, сидячи на дієті, а неможливо це з тієї причини, яку я вже називав: дієти неефективні! Ви зазнали поразки не через власні вади, а тому, що прагнули досягнути нездійсненного. Так, легко зрозуміти, чому не можна підвести над підлогою обидві ноги одночасно. Але чому важко з’ясувати, що дієти даремні? Цьому є декілька причин.

По-перше, люди, що рекламують дієти, збивають нас із пантелику, наводячи надзвичайно переконливі, науково підтверджені і, проте, брехливі причини дії цих дієт. По-друге, ви, ймовірно, добивались тимчасових успіхів хоча б в одному випадку. Значить, ви на своєму досвіді переконались, що скинути вагу можна. Але у вас же не вийшло! Прогрес виявився короткочасним – це і є головний недолік дієт. І, нарешті, найпереконливіша причина: навіть якщо ми упевнені, що нам дієти не під силу, серед наших знайомих немало людей, яким дієти допомогли.

Курці вважають, що кинути курити їм заважає слабовілля. Зазвичай я запитую їх: «А коли у вас серед ночі закінчуються цигарки, яку відстань ви готові пройти пішки заради нової пачки?» Як правило, курець заради цигарок готовий навіть перепливти Ла-Манш. Як не парадоксально, курити вони продовжують виключно за рахунок сили волі. Курець, який відмовляється від звички вольовим рішенням, робить це тому, що страх померти від раку легенів переважує ілюзорну потребу в цигарці. Треба бути дуже сильною людиною, щоб змусити себе забути про шкоду здоров’ю, фінансові витрати, запах і суспільний осуд і уперто продовжувати курити. Урешті-решт, курити нікого з нас не примушують. Кинути курити заважає не відсутність сили волі, а протиборство різних сил усередині людини.

Так само з дієтами. Застосування дієт – одна з форм шизофренії. З одного боку, внутрішній голос проказує: «Я товстий, потворний і хворий», а з іншого – він же запевняє: «Мені дуже хочеться з’їсти оте тістечко з кремом». Цей конфлікт – боротьба зі змінним успіхом.

Проаналізуйте, які саме люди досягли успіху за допомогою дієти або, точніше, як вам здається, отримали від них результат. Чи не відносяться вони до професій актора, жокея, балерини, боксера, атлета та інших? Тобто до тих, кому контролювати вагу не лише бажано, а й абсолютно необхідно. Чи не думаєте ви, що, оскільки ви не встоїте перед спокусою спробувати данську випічку, а ці люди просто не мають права піддатися ïй, для останніх випічка буде ще бажанішою? Хіба ви не помічали, як вони роздуваються подібно до повітряної кулі, коли виходять на пенсію або ще до того? Зрозумійте одну річ: залишаються стрункими ті, чиє бажання бути такими переважує спокусу добре поїсти. Але для цього їм необхідна постійна дисципліна. Успіхом я це назвати не можу. Ймовірно, вони зможуть тримати свою вагу під контролем, але разом із цим постійно відчуватимуть себе обділеними.

Отже, давайте домовимось, що для нас дієти не є придатним способом схуднути і що ваші попередні невдачі обумовлені не особистими недоліками, а вибором невірної методики. Я пояснював, чому ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ не залежить від нашої сили волі або від уміння позитивно мислити. Проте позитивно мислити, або, іншими словами, не мислити негативно, вам просто необхідно.

Альпіністи, що зуміли підкорити Еверест, переживають прекрасне відчуття перемоги і душевного піднесення. Відчуття захоплення і радості вони пізнають з того самого моменту, коли в їх головах думка про підкорення Евересту лише зародилася. У них залишається це відчуття захоплення і радості не лише під час фізичного й психічного стресу під час сходження, а й під час інтенсивної підготовки і планування своєї подорожі. Це відчуття радості і піднесення може змінити лише відчуття пригніченості в тому випадку, якщо страх перед невдачею піднімає свою огидну голову.

Порівнюючи спробу контролювати свою вагу зі спробою підкорення Евересту, я, можливо, ще раз переконав вас, що ви поставили перед собою якщо і не неймовірну, то дуже важку задачу. Це не так. Піднятися на Еверест неймовірно важко. З цим не посперечаєшся. Навіть при ретельному плануванні, підготовці і правильному настрої такі обставини, як несприятлива погода, не підвладні альпіністам, можуть заважати їхньому успіху. Але ще один факт: свою вагу контролювати до смішного просто. Більше 99,99 відсотків істот, що живуть на землі, упродовж усього життя роблять це, навіть про те не замислюючись. Тільки якщо ви візьметесь за цю справу з побоюванням, не вірячи в результат, ви знизите свої шанси на успіх іще до того, як почнете.

Закарбуйте собі на носі: нічого поганого не станеться. Навпаки, ви позбавитесь темної тіні, що збільшується, яка псувала ваше життя всі ці роки. Найгірше, що з вами може статися, – це те, що ви можете потерпіти невдачу. У цьому випадку ви будете не в гіршому стані, ніж до початку. Зараз ви знаходитесь у прекрасній ролі людини, якій зовсім нічого втрачати. Але, з іншого боку, ви можете стільки знайти!

Як мені сказала одна жінка, яка успішно випробувала мою методику, вона була в такому захопленні, що стомила своїх друзів, розповідаючи про всі деталі. Вони охрестили її «знов народженою» євангелісткою. Я не вважаю себе євангелістом, але «знов народженим» – так. Це прекрасний термін, який повністю відображає чудове відчуття втечі зі світу темряви, страху, неуцтва, презирства до себе в світ сонячного світла, здоров’я і самоповаги. Саме так я себе відчував, коли зрозумів, що у мене є ключ, щоб утекти від цього товстуна, що замурував мене в собі на всі ці роки.

Тепер давайте навіть не розглядатимемо можливість провалу. Адже ви не читаєте цю книгу, щоб потерпіти невдачу, а ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ не може не спрацювати за умов, що ви будете слідувати всім інструкціям, включаючи третю:

ПОЧНІТЬ З ЕНТУЗІАЗМОМ І ВІДЧУТТЯМ РАДОСТІ.

Щоб допомогти вам виконати цю вимогу, я використовую два наступні порівняння. Перше я вже згадував – дикі тварини. У них уже є секрет, як стежити за вагою. Але друге порівняння дозволить вам застосувати їх секрет. Друге порівняння – автомобіль. Звичайно, ви запитаєте, яке відношення має автомобіль до проблеми ваги – хіба що для вирішення проблеми потрібно більше ходити і менше їздити.

Насправді наші автомобілі мають багато спільного з нашим тілом. Вони – інструменти, створені для того, щоб ми могли пересуватися. У них схожі потреби для справної роботи. Обидва не можуть працювати без регулярної подачі палива і повітря. Обидва потребують постійного утримування, щоб ефективно функціонувати і не ламатись.

Проте є дві дуже важливі відмінності між автомобілем і тілом людини, які нам необхідно знати. Ви, мабуть, зараз затурбувалися, що для того, щоб зрозуміти текст нижче, вам буде потрібна технічна освіта в галузі машинобудування разом із знанням будови людського тіла на рівні практикуючого лікаря. Запевняю вас: це не так. Як людина, що до цих пір запитує свого онука, як записати телепрограму на відеомагнітофон, я вже говорив, що знаходжу технічну лексику нудною, такою, що відволікає і збиває з пантелику. Обіцяю вам: якщо ви ніколи не мали або не водили машину, зрозуміти мої аргументи вам буде не важко.

Перша важлива відмінність автомобіля від нашого тіла – це ступінь складності. Людське тіло – це найскладніший механізм на планеті, у мільйони разів складніший за найдивніший космічний корабель, побудований людьми. У порівнянні з вашим тілом автомобіль такий складний, як рахункова дошка в порівнянні з сучасним комп’ютером. Навіть якщо ви суворо будете дотримуватись інструкції з експлуатації, середньостатистичний автомобіль, дай боже, прослужить вам 15 років, тоді як ваше серце стукає 70 років підряд, не зупиняючись ні на секунду, і продовжуватиме, не дивлячись на постійну шкоду, якої ми йому завдаємо.

Оскільки людське тіло настільки складне, що ми не в змозі осягнути його хитромудрий спосіб роботи, ми приймаємо його як само собою зрозуміле. Проте ми просто зобов’язані цінувати всю складність

ЦЬОГО ДИВНОГО МЕХАНІЗМУ.