Читать книгу Легкий спосіб скинути вагу - Аллен Карр - Страница 9

Якби я попросив вас підняти ліву руку, ви б забарилися на секунду, але навряд чи хто-небудь з вас сказав би, що це важко. Ви навіть можете навчити цього свого собаку. Але уявіть, що вам дали завдання змусити мільйони людей, що населяють цю планету, підняти руки в один і той самий момент. Навіть при сучасних засобах зв’язку ваші шанси на успіх були б мізерними. Але кожного разу, коли ви несвідомо хочете почухати ніс, ваше тіло виконує ті самі завдання координації.

Ваше тіло складається з трильйонів клітин, кожна клітина – це окремий мікроорганізм, але всі вони працюють у цілковитій злагоді один з одним упродовж всього вашого життя. Як ви думаєте, чи можете ви чистити яблуко, читати газету, грати в карти і відповідати по телефону? Звичайно, так – жодна з цих дій не відрізняється складністю. Але чи добре б ви виконали всі ці дії, якби спробували робити їх одночасно?

Ми прекрасно знаємо про дивні здібності деяких людей у спорті, музиці, скульптурі, живописі та інших справах, але ті трильйони кліток, які складають наше тіло, виконують не лише одне просте завдання, а десятки неймовірно складних завдань на секунду впродовж всього нашого життя.

Не важливо, спите ви чи ні, ваші легені продовжують вдихати кисень, серце – прокачувати цей кисень й інші хімічні елементи через кровоносну систему в ті частини тіла, які його потребують. Ваш внутрішній терморегулятор продовжує підтримувати температуру тіла на потрібному рівні. Ваш організм продовжує перетравлювати їжу, відбирати необхідні компоненти і поживні речовини і виділяти відходи. Ваша імунна система знаходиться в постійній боротьбі, щоб не допустити пошкоджень та інфекцій.

Але проблема в тому, що, оскільки всі ці процеси відбуваються автоматично і не вимагають наших свідомих зусиль, ми приймаємо це як належне. Хоч вам і не потрібно знати всіх тонкощів анатомії, важливо, щоб ви усвідомлювали дивну складність нашого організму.

І навіть більш необхідно, щоб ви розуміли другу важливу відмінність автомобіля від людського тіла:

ЛЮДИНА СТВОРИЛА АВТОМОБІЛЬ, АЛЕ НЕ САМУ СЕБЕ!

Ви, напевно, зараз замислюєтесь над питанням, яке це має відношення до контролю ваги. Це сама суть мого ЛЕГКОГО СПОСОБУ СКИНУТИ ВАГУ. Я вже відзначав, як важливо бути незашореним. ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ – це ключ до вирішення вашої проблеми з вагою, а розуміння важливості наступних трьох глав – це ключ до розуміння ЛЕГКОГО СПОСОБУ СКИНУТИ ВАГУ.

Люди створили автомобіль. І, будучи його творцями, вони мають право вирішувати, яке паливо або ремонт потрібні тій чи іншій моделі. Але для водіння автомобіля не потрібно бути визнаним авторитетом у галузі автомобілебудування – так само як не потрібно мати кваліфікацію електрика, щоб включити лампочку. Справжні фахівці приготували на цей випадок інструкцію з експлуатації. Наша задача – точно слідувати їй. Але себе самих люди не створювали. їм не вдалося створити жодну істоту з тих, що живуть на планеті. А якщо людину створив хтось інший, значить, це був Бог, або інша вища сила, або розум. Для зручності називатимемо її Творцем або матір’ю-природою. Особисто мені не віриться в Творця – старого з довгою білою бородою, який стежить за кожним моїм кроком і судить про кожен вчинок. Також важко мені повірити, що він чекає від мене поклоніння. Оскільки Творець – слово чоловічого роду, можна подумати, що я приписую йому подобу людини, чоловіка. На мій погляд, логіки в цьому стільки ж, скільки в переконаності комп’ютера, що його творець має подобу комп’ютера і що одна безстатева людська істота створила всі комп’ютери і решту електронного всесвіту. Чоловічий рід я вжив лише тому, що не знаю іншого способу звернутися до Творця. Але ясно як день: цей Творець має бути в мільйони разів розумнішим за всіх людей, разом узятих.

Звідки ми черпаємо інформацію про те, як і що нам слід споживати? Подібно до всіх ссавців, спочатку ми розвиваємось у материнській утробі, а потім харчуємось або материнським молоком, або його штучними замінниками. Після того як нас відлучають від грудей, співдружність людей вирішує, що ми будемо їсти, і в першу чергу цим питанням займаються наші батьки. Звідки вони знають, яка їжа є особливо корисною для нас? Де знаходять ці знання? їх отримують із різних джерел: від власних батьків, лікарів і дієтологів, але головним чином засвоюють з агресивної реклами і промивання мізків, справи рук величезних корпорацій, які наслідують комерційні цілі.

Ось якби Творець надав нам «посібник користувача», щоб ми точно знали, що слід споживати і коли, і попутно позбавились необхідності аналізувати потік суперечливої інформації, що поступає від експертів-людей! Між іншим, у мене хороша новина:

САМЕ ТАК ТВОРЕЦЬ І ЗРОБИВ.

Вас не дивує, що Вищий розум, здатний створити настільки витончене людське тіло, не кажучи вже про інші чудеса матері-природи, міг зробити таку дурницю і забути про елементарну інструкцію? Не пояснити нам, що, як і коли ми повинні споживати?

Як, по-вашому, дикі тварини проіснували мільйони років? І, до речі, як вижили наші предки, в яких не було ні супермаркетів, ні мікрохвильових печей, а тим більше терапевтів і дієтологів? А про існування калорій і вітамінів ми знаємо лише протягом останньої сотні років.

Творець забезпечив інструкціями з експлуатації всіх живих істот, у тому числі й нас. І дикі тварини успішно користуються ними! Тому й не знають, що таке зайва вага. Швидше за все, ви перебуваєте під впливом тієї самої помилки, яка заважала мені довгі роки. У дитинстві та юності я серйозно сумнівався в існуванні Творця, що типово для представника західного суспільства. На початку життя жодної зашореності в мене не спостерігалось. Мені розповіли про фей, Санта-Клауса і Бога – діда з довгою білою бородою, який створив нас і захищає до цього дня, знає кожну думку і вчинок і врешті-решт нас судитиме. У тому, що феї і різдвяні Санта-Клауси – чистісінька вигадка, переконатися було неважко. Уже у той час я засумнівався в існуванні Бога. Адже всім відомо, що і газетам не можна довіряти, навіть якщо вони пишуть про події вчорашнього дня.

Як же можна вірити небилицям про те, що було дві тисячі років тому? Тим більше з книги, перекладеної з давніх мов.

Було стільки плутанини і протиріч! Хтось міг потонути, але дивним чином врятувався – слава Господові. «Але чому він допускає землетруси?», «Хто ми, щоб судити справи Всевишнього? Ми повинні вірити». Я не міг прийняти це. Я думав: якщо Богові приписують усі кращі справи на землі, було б справедливо, якби він також брав на себе провину і за наші біди.

Якщо він створив усе на світі, то, значить, він створив і пекло. Навіщо цьому доброму Богові, який усе прощає, робити це? Якщо він створив нас, навіщо він створив усіх нас, щоб бути безгрішними? Поганому танцюристові заважають туфлі; що це за робітник, який винить не себе і не інструменти, а предмет, який він сам створив? Як можна змусити дитя повірити або хоча б зрозуміти, що йому доведеться бути проклятим цілу вічність, і все тому, що хтось зробив своє творіння недосконалим?

Мій молодий розум не міг прийняти всього цього. Що більш за все бентежило мене, так це категоричні заяви в проповідях священиків про те, чого чекає від нас Бог, якими задумав нас Бог і чого від нас хоче Бог, ніби вони в прямому контакті з ним. Якби це було так, чому ж вони не отримали попередження про землетруси?

Я жадав інформації, але відповіді мене ніколи не задовольняли. Проте головна причина, через яку я не міг повірити в Бога, – це те, що, не дивлячись на існування стількох різних релігій і вірувань, усі священики проповідували з однаковим переконанням і запевняли, що всі вони можуть мати рацію. Якщо існують тисячі різних релігій і вірувань про Бога і його творіння, то лише одне має бути правдою. Я не знайшов обґрунтувань тому, що моя релігія є істинною. Навпаки, мене просили покластися на віру. Якби було доведено, що всі релігії, окрім однієї, помилкові, а доказів того, що та, яка залишилась, вірна, немає, з апріорною вірогідністю можна сказати: істини немає у жодній з них.

Я не лише сам втратив віру в Бога, але й вирішив, що у всіх інших теж мають бути такі ж сумніви і питання – навіть у священиків, що говорили так наказово і упевнено. Урешті-решт, ці протиріччя і неточності їм мали бути так само очевидні, як і мені. Але справжнім доказом для мене було ось що: якби ви вирішили згрішити, зробили б ви це насправді, вірячи, що Бог дивиться на вас? Можливо, ви скажете «так». А як ви думаєте, скоїв би злочин злодій, якби знав, що за ним стежить поліцейський? Звичайно, ні. Ніхто б не грішив, якби по-справжньому вірив, що Бог знає всі наші думки і вчинки і що судний день скоро настане.

Тоді я дізнався про Дарвіна і його роботу «Походження видів» разом із теорією Великого вибуху. Який глибокий зміст був прихований там! Усі мої сумніви і питання випарувались за один вечір. Бога немає. З первісного хаосу, що утворився в результаті Великого вибуху, дивом виникли прості одноклітинні, амебні організми, які в процесі еволюції і природного відбору через три мільярди років трансформувались у дуже складне людське тіло.

У той час я думав: ось воно, справжнє осяяння. Насправді саме тоді моя свідомість замкнулась – і вона залишалась закритою впродовж більшої частини мого життя. Як багато хто не заглиблюється в безліч протиріч релігійного вчення, оскільки їм важко повірити у відсутність Бога, так і я вхопився за поняття еволюції і природного відбору, оскільки не міг прийняти думку про існування Бога.

Я зачепив тему релігії, хоча мої помічники радили мені цього не робити, щоб не відштовхнути читачів. Я повністю розумію причину такої поради. Атеїсти, можливо, скажуть: «Аллен хоче змусити мене повірити в Творця і переконати скинути вагу, оскільки Всевишній хотів створити нас стрункими і здоровими». Давайте поясню. Я хочу, щоб ви повірили не в Бога, а в безперечний факт – факт, який однаково очевидний для тих, хто вірить і не вірить у Творця. Можливо, ті з вас, хто вірить у Всевишнього, почнуть турбуватись, що я поставлю під сумнів їх переконання або вже зробив це. Але цей висновок дуже далекий від істини.

Як з’явився наш Всесвіт: завдяки вищому розуму, якого ми називаємо Богом, чи в результаті чистого збігу? Дехто розглядає еволюцію і процес природного відбору як альтернативи теорії божественного створення, як і я раніше. Як я міг бути таким безглуздим? Стільки років я пишався своїм логічним, аналітичним мисленням висококваліфікованого бухгалтера. Насправді мій мозок був схожий на гігантського молюска в раковині. Я не міг вірити в Господа, оскільки вважав, що не можу покластись на одну віру – мені потрібний був доказ. Як я міг бути настільки сліпим, адже докази оточували мене все моє життя!

Уявіть, що ви – перша людина на Місяці. І, лежачи серед усього цього пилу і природних скель, ви бачите блискуче кільце з діамантом. Ви подумаєте: «Як серед усього цього хаосу могло утворитись кільце з діамантом?» або «Як взагалі могло попасти сюди це кільце?». Хоча кільце з діамантом – не дуже хитромудрий предмет. Наша уява припускає віру в те, що діамантове кільце могло виникнути природним чином.

Але якби там, серед пилу, стояв новенький «роллс-ройс», засумнівалися б ви хоча б на секунду, що це продукт розумного творця? Могли б ви повірити в те, що такий складний і хитромудрий предмет, як «роллс-ройс», міг з’явитися випадково? Лише повний ідіот може дійти такого висновку.

Якщо вам важко повірити в те, що «роллс-ройс» на Місяці – це чистий збіг, а не продукт інтелекту, то наскільки складніше повірити, що механізм, у мільйон разів складніший, ніж «роллс-ройс», міг стати результатом простого збігу?

Жодного протиріччя я тут не бачу. Уявний «роллс-ройс» на Місяці буде приписаний Творцеві. І можна з апріорною вірогідністю трильйон до одного сказати, що поява людини на Землі не може бути чистим збігом. З цього цілком логічно зробити висновок, що ми кимось створені.

Також очевидними фактами є еволюція і природний відбір. Але вони не протирічать теорії про те, що ми – результат чийогось творіння. «Роллс-ройс» не був створений за один вечір помахом чарівної палички. Було потрібно тисячі років, усі знання людства, спроби і помилки, щоб винайдення колеса перетворилося на створення сучасного «роллс-ройса». Якщо думаєш про це, еволюція людського тіла з відносно простого, одноклітинного організму майже ідентичний процес, і як колесо змінилося і переросло в тисячі різних видів і пристроїв, так і процес еволюції і природного відбору створив безліч різних істот. Еволюція і природний відбір – не просто збіг. Це очевидні процеси, які використовував Творець на шляху вдосконалення своїх творінь.

У цій теорії є ще один серйозний недолік, що еволюція і природний відбір могли привести до появи надскладного людського організму незалежно від розуму Творця. Ця теорія ґрунтується на вірі в те, що людський організм розвинувся з відносно простих, одноклітинних істот, схожих на амебу. Немає сумніву в тому, що в порівнянні зі складністю людського тіла амеба – дуже простий організм. Але давайте порівнювати їх пропорційно. Нічого простого немає навіть в одній клітині. Насправді зі всіма знаннями і технологічним прогресом людства людина не може створити живої клітини. Лише подумайте, яка дивна енергія вивільняється при розпаді атома! Одна-єдина клітина не лише в мільярди разів складніша за найскладніший космічний корабель, але, як вважають учені, лише в одній клітині більше розуму, ніж було накопичено за весь період існування людства. Одна клітина складається з мільярдів окремих самостійних часток, наскільки нам дозволяють дізнатися сучасні мікротехнології. І хто може підтвердити, що кожна з цих часток не може складатися з 50 мільярдів інших часток?

Клітина в основному є деяким простором з протонів, нейтронів та електронів, які обертаються по орбіті довкола ядра так, як планети – довкола зірки. А може, зірки – це просто клітини, з яких складається галактика? А галактики – це клітини, з яких складається Всесвіт? І, можливо, Всесвіт – це всього лише одна клітина величезного організму, а він – клітина ще одного, що перевершує попередній у розмірах?