Читать книгу Повне зібрання творів - Антуан де Сент-Экзюпери, Antoine De Saint-exupéry - Страница 12

На другій планеті жив марнославний чоловік.

– Ах! Ах! Візит шанувальника! – гукнув здалеку марнославний, тільки-но помітивши Маленького Принца.

Адже для марнославних решта людей – шанувальники.

– Добрий день! – привітався Маленький Принц. – У вас дуже кумедний капелюх.

– Це для вітань, – відповів марнославний. – Щоб вітати, коли мені плещуть. На жаль, тут ніхто ніколи не ходить.

– Для чого? – не зрозумів Маленький Принц.

– Бий у долоні, – порадив марнославний.

Маленький Принц кілька разів ударив у долоні. Марнославний скромно привітав його, піднявши капелюха.

«А тут веселіше, ніж у короля», – подумав Маленький Принц і знову заплескав у долоні. Марнославний знову вітав його, піднімаючи капелюха.

Поплескавши хвилин п’ять, Маленький Принц утомився від одноманітної гри:

– А що слід робити, щоб капелюх упав? – запитав він.

Але марнославний не чув його. Марнославні чують тільки похвали.

– А ти справді в захваті від мене? – запитав господар планети Маленького Принца.

– А що означає «в захваті»?

– «У захваті» означає визнавати, що я найгарніший, найошатніший, найбагатший і найрозумніший на планеті.

– Але ж ти сам на своїй планеті!

– Дай мені цю насолоду! Однаково будь у захваті від мене!

– Я в захваті від тебе, – мовив Маленький Принц, ледь стенувши плечима, – але який тобі інтерес у цьому?

Маленький Принц покинув ту планету.

«Дорослі вочевидь дуже дивні», – лише сказав він собі під час подорожі.