Читать книгу Повне зібрання творів - Антуан де Сент-Экзюпери, Antoine De Saint-exupéry - Страница 21
Маленький принц
Розділ XX
ОглавлениеДовго йдучи крізь піски, скелі та сніги, Маленький Принц зрештою натрапив на дорогу. А всі дороги ведуть до людей.
– Добрий день! – привітався він.
Перед ним виднів сад, заквітчаний трояндами.
– Доброго здоров’я! – відповіли троянди.
Маленький Принц придивився до них. Усі вони були схожі на його квітку.
– Хто ви? – приголомшено запитав він.
– Ми троянди, – відповіли квіти.
– Ох! – зойкнув Маленький Принц.
І почувся страшенно пригніченим. Його квітка розповідала, мовляв, вона у світі єдина і неповторна. А тут їх тисяч п’ять, усі однакові, і то тільки в одному саду!
«Вона б дуже засмутилася, – сказав він собі, – якби побачила цей сад… страхітливо кашляла б і вдавала б, ніби вмирає, щоб уникнути глузувань. А я був би змушений удавати, ніби піклуюся про неї, бо інакше, щоб і мене принизити, вона б і справді віддалася смерті…»
Згодом Маленький Принц знову сказав собі:
«Я думав, ніби я багатий на єдину у світі квітку, а маю звичайнісіньку троянду. Така банальна квітка і мої три вулкани, які мені по коліно і один з яких, мабуть, згас навіки, аж ніяк не роблять із мене великого принца…»
Упавши на траву, Маленький Принц заплакав.
