Читать книгу Проект «Україна». 30 червня 1941 року, авантюра Ярослава Стецька - Данило Яневський - Страница 28

Оцінюючи інформацію про збройні виступи українського населення на окупованій Радянським Союзом території Галичини в умовах «революційної ситуації», візьмемо до уваги наступне.

Один із заарештованих націоналістів дав такі свідчення в НКВС: група Бандери створила відповідний повстанський комітет у серпні 1940 р.[36] З цього свідчення випливає, зокрема, те, що станом на кінець літа 1940 р. Бандера та/або хтось із його оточення мав/мали інформацію про скорий початок німецько-радянської війни.

Пригадаймо: Гітлер дав наказ на планування Барбаросси 22 липня 1940 p., а підписав Директиву № 1 18 грудня. Висновок: свідчення заарештованого націоналіста можуть бути дотичним свідченням того, що націоналісти-бандерівці таки щось заздалегідь знали про початок тої війни. Якщо це не так, то тоді виникає наступне питання: навіщо створювати повстанський комітет на окупованій території Польщі, яку нацисти назвали Генеральною губернією, саме в той час, коли союзницькі відносини Берліна та Москви досягли свого апогею?

Підтвердження такій версії знаходимо ще в одному документі НКВС. 11 вересня 1940 р. відділ цього відомства, який займався перлюстрацією (всього його фахівцями було перлюстровано, як мінімум, 53 000 приватних листів), інформує наркома І. Сєрова: українські націоналісти з території Німеччини з відома німецької влади, яка їх фінансує та фаворитизує, активно готують повстання на території СРСР з метою проголошення «самостійноївільної України».[37]

Скажемо прямо: ніяким секретом близька війна між затятими союзниками – Гітлером та Сталіним – принаймні за півроку до її початку для деяких галичан-українців, а також для СРСР не була. Це для сучасників було ясно, як божий день. Наведу лише один, але неспростовний доказ: інформатор НКВС 10 січня 1941 р. звітує про розмову з владикою Миколою Чарнецьким, який прямо сказав: «в народі відкрито говорять про ближчий конфлікт між Союзом та Німеччиною». При цьому, – говорив Кир Микола, – радянські солдати кажуть: «тут не допоможе і техніка, про яку так часто згадує Сталін, позаяк солдати кажуть, що в них є своя техніка, якої Сталін не знає, це руки догори і здаватися».[38]