Читать книгу Проект «Україна». 30 червня 1941 року, авантюра Ярослава Стецька - Данило Яневський - Страница 42
Розділ III
Практика українського націоналістичного руху
Версії сучасних дослідників (продовження)
ОглавлениеЛише вісім років тому канонічну цифру «20 000», нарешті, відкинув І. Патриляк. Він висловив «переконання», що станом на кінець 1939 р. чисельність ОУН «не перевищувала 8 – 9 тис. осіб. Разом з найбільш активними симпатиками Організації їх могло бути близько 12 тис. і навряд чи більше».[58]
Наскільки я зрозумів, тут йдеться про чисельність ВСІЄЇ, ще не розділеної ОУН – включно з тими її діячами, які сиділи по польських тюрмах та концтаборах, мешкали на території Німеччини (з інкорпорованою до її складу Австрією), Італії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії тощо.
Для порівняння подам чисельність принципово ворожого українським націоналістам українського комуністичного загону: станом на 1 січня 1924 р. КП(б)У нараховувало близько 57,4 тис. членів і кандидатів, на початок 1928 р. – 196,7 тис, на початок 1933 р. – уже 550 тис.[59]
Скільки ж націоналістів жило і функціонувало на території Галичини?
58
Патриляк І. Тактика і стратегія українських націоналістів на початковому етапі Другої світової війни. – С. 15.
59
Калініченко В. В., Рибалка І. К. Історія України. Частина III. 1917–2003 pp.: Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. – Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004. – 628 с. – http:// www-history.univer.kharkov.ua/old/e-library/kalinichenko_textbook/ Kalinichenko_4.1.htm
