Читать книгу Канбан. Успішні еволюційні зміни для вашого технологічного бізнесу - Дэвид Дж. Андерсон - Страница 9

У травні 2007 року Рік Гарбер і я представили перші результати роботи в Corbis на конференції в Чикаго, присвяченій питанням розробки нових продуктів. Доповідь слухали приблизно 55 осіб. Улітку того ж року на конференції Agile-2007 у Вашингтоні я запропонував провести «відкритий простір» з обговорення системи канбан – його відвідало близько 25 осіб. Два дні по тому один із присутніх, Арло Бельші, виголосив стислу промову, у якій розповідав про свій метод «оголеного планування»[8]. Виявилося, що й інші компанії впроваджують у себе системи витягування. Так, в Yahoo! була створена дискусійна група, що швидко набрала сотню членів, а на момент написання книжки її склад налічує понад тисячу осіб. Деякі з учасників мого «відкритого простору» вирішили спробувати Канбан у своїй роботі, часто з командами, які мали проблеми зі Scrum. Найвідоміші з моїх ранніх послідовників – Карл Скотланд, Аарон Сандерс і Джо Арнольд, усі з Yahoo!. Ця компанія швидко впровадила Канбан у понад десяток команд на трьох континентах. Ще один помітний учасник круглого столу – Кендзі Хіранабе – розробляв канбан-рішення в Японії. Невдовзі після конференції він написав на цю тему дві статті для InfoQ[9], що викликали неабияку зацікавленість. Восени 2007 року Санджив Огастайн, автор Managing Agile Projects[10] і засновник Мережі гнучкого проєктного лідерства (Agile Project Leadership Network, APLN), відвідав Corbis у Сіетлі та описав наші канбан-системи як «перший новий Аgile-метод, який я побачив за п’ять років».

Наступного року на конференції Agile-2008 у Торонто відбулося шість презентацій застосування канбан-рішень у різних умовах. На одній із них Джошуа Керієвські з Industrial Logic, компанії з навчання та консалтингу в галузі Екстремального Програмування, показав, як він сам дійшов до подібних ідей, аби вдосконалити Екстремальне Програмування та адаптувати його до контексту свого бізнесу. Того року Agile Alliance вручив премію Гордона Паска Арло Бельші і Кендзі Хіранабе за їхній внесок у Аgile-спільноту. Він складався в одному випадку з безпосереднього впровадження Канбан, а в іншому – із розробки і пропаганди напрочуд схожих ідей.