Читать книгу Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я - Эмили Нагоски, Emily Nagoski - Страница 16

Чому такий простий факт, що всі людські геніталії створені з однакових частин, зорганізованих по-різному, може виявитися найважливішим, що ви будь-коли взнаєте про людську сексуальність?

На те існує дві причини.

Бо це означає, що ваші геніталії нормальні, й не просто нормальні, але апетитні, благословенні, вишукані, гарні, й добрі, й естетичні… і далі за алфавітом, аж до Я, незалежно від того, які вони на вигляд. Вони зроблені з тих самих частин, що й геніталії інших, – зорганізованих у ваш унікальний спосіб. Усі, які є, нормальні. Прекрасні. Ідеальні. І це стосується кожного вираження людської сексуальності. Як ми побачимо з наступних розділів про генітальну реакцію на фетиш ляскання, наша сексуальна фізіологія, психологія й бажання створені з однакових складових, просто зорганізованих по-різному.

Якщо ми приймемо просте базове твердження «однакові частини, зорганізовані по-різному», це відповість на одвічне питання: сексуальності чоловіків і жінок однакові чи різні?

Відповідь: так.

Вони створені з однакових частин, зорганізованих по-різному.

Коли ми помічаємо явні відмінності між групами, розглядаючи популяцію, жіночі й чоловічі тіла, то зрештою стикаємося з такою самою варіативністю усередині груп, як і між групами.

Я можу проілюструвати це прикладом, далеким від сексу. Середній зріст дорослої жінки – п’ять футів і чотири дюйми, середній зріст дорослого чоловіка – п’ять футів і десять дюймів, тобто розбіжність між середніми показниками груп складає шість дюймів. Але варіативність зросту всередині кожної групи більша, ніж між групами. Якщо ви виміряєте зріст тисячі випадково взятих людей, п’ятисот чоловіків і п’ятисот жінок, ви виявите, що зріст майже всіх жінок буде у проміжку між п’ятьма футами й п’ятьма футами вісьмома дюймами (розбіжність становить вісім дюймів), а майже всі чоловіки матимуть зріст від п’яти футів і чотирьох дюймів до шести футів і чотирьох дюймів (маємо розбіжність дванадцять дюймів). Зауважте три речі: більша розбіжність усередині груп (вісім і дванадцять дюймів), ніж між групами (шість дюймів); чотири дюйми, спільні для обох груп; одна чи дві сотні людей із тисячі виходитимуть за межі навіть цього широкого діапазону!11

Те саме відбувається і з сексом. Усередині кожної групи ми спостерігаємо широкий діапазон різноманітності. Я маю на увазі не лише анатомію. Я маю на увазі сексуальну орієнтацію, сексуальні вподобання, гендерну ідентичність і вираження й – те, що стало темою решти цієї книжки, – сексуальні функції: збудження, бажання і оргазм. Ми також зустрінемо області перетину цих груп, і ми зустрінемо людей, які дуже відрізняються від «середнього», хоча вони ідеально нормальні й здорові.

Деякі автори стверджують, що відміність між чоловіками й жінками важливіша за подібність. Інші говорять, що подібність важливіша за відмінність. Мій погляд спирається на основний факт гомології – ті самі складові, організовані по-різному. І це важливіше, ніж будь-що інше.

Можливо, різноманітність – єдина справді універсальна характеристика людської сексуальності. Починаючи з наших тіл і закінчуючи нашими бажаннями й нашою поведінкою існує стільки «сексуальностей», скільки людей живе на Землі. Немає двох однакових.

Ось вам приклад розмови секс-педагога, що вийшла хильнути по чарчині з друзями.

Лорі: Знайома сказала мені: якщо в неї колись будуть діти, то вона зробить пластику піхви одразу ж після пологів, бо вважає, що після такого піхва не може виглядати гарно.

Камілла: Ти сказала їй, що косметична медицина вкладає чималі гроші в те, щоб вона так почувалася щодо свого тіла, а вони могли б заробити на її марному самоїдстві?

Лорі: Ні, я сказала їй: «Коли матимеш дітей, твій партнер радітиме, якщо вдасться іноді краєчком ока поглянути на твоє “хазяйство”, хоч яким би воно там було на вигляд».

Емілі: А вигадаймо ритуал, у якому жінки святкуватимуть перехід у свої тіла після пологів. Я маю на увазі не лише змінений зовнішній вигляд, а й те, що твоє тіло означає для тебе і для світу.

Лорі була єдиною мамою в нашій компанії і єдина не подивилася на мене так, наче я під кайфом. Вона сказала: «Я дуже хочу такий ритуал. Будь-що, що полегшить життя в тілі, яке стало немов та спущена повітряна кулька». «Але ти така гарна!» – одразу ж вигукнули всі.

Компліменти Лориній безперечній красі лилися швидше, ніж вино, але за кілька днів вона сказала мені, що це було цілком протилежне тому, чого вона потребувала:

– Мені хотілося почути, що немає нічого страшного в тому, що я засмучуюся, бо моє тіло вже ніколи не буде таким, як раніше. Я доклала стільки зусиль, щоб полюбити те тіло, а тепер я маю знову починати вчитися любити це.

Тож я сказала:

– Це нормально – засмучуватися, що твоє тіло постійно змінюється.

У Лорі бризнули сльози, що з нею частенько траплялось і раніше. Раптові тихі маленькі бурі проходять крізь неї щоразу, коли їй доводиться приймати увагу та прихильність, які вона так щедро роздає іншим.

– Це навіть не через те, чи подобається мені моє тіло, чи ні, – схлипнула вона. – Це через те, що моє тіло змінилося відтоді, як я народила Трева. Воно просто не робить того, що має робити.

Під «тим, що її тіло має робити» Лорі мала на увазі народити вдома, присівши у ванній, годувати грудьми більше року й ніколи не спати більше чотирьох годин поспіль майже три роки. Твердження «Тревор погано спить» навіть не спричинило чорні кола під Лориними очима. Тіло Лорі неймовірне.

Але вона так не вважає.

Заувага про «однакові частини, зорганізовані по-різному» так само правдива для змін, яких зазнає жіноче тіло протягом життя, як і для різноманітності людських геніталій. І так само, як геніталії кожного є нормальними й гарними, всі жіночі тіла нормальні й гарні.

Але це не те, чого здебільшого вчать жінок. Здебільшого нас вчать, що наші тіла мають бути специфічної форми, інакше з нами щось не так. Я розповім про це – і про те, як це здолати, – у п’ятому розділі.