Читать книгу Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я - Эмили Нагоски, Emily Nagoski - Страница 20

Лорі перестала хотіти сексу зі своїм чоловіком Джонні (я маю на увазі, жадати його) відтоді, як народився їхній син Трев. Спершу вона думала, що це вагітність. Потім – що післяпологовий стан.

Потім вона списувала це на втому.

Чи депресію.

Чи те, що, можливо, вона насправді не любить свого чоловіка.

Чи, можливо, з нею щось не так.

Чи, можливо, люди просто не можуть зберігати одне до одного якісь еротичні почуття після того, як місяцями віддирали з футболок одне одного дитячі какунці.

Вони багато пережили разом. До того, як вона завагітніла, їхнє сексуальне життя було таким, як описують у романах, – палким, спраглим, пристрасним, люблячим і настільки вигадливим, що вони могли думати про щось сороміцьке, зустрічаючись поглядами за святковим столом, накритим на честь Дня подяки у його батьків.

Тож, можливо, це все. Можливо, решта їхнього життя мине без сексу.

І все-таки вони намагалися. Вони купували іграшки й масажні олії. Вони намагалися зв’язувати її, зв’язувати його, знімали себе на відео, грали в ігри… і часом це працювало, всі ці експерименти.

Але здебільшого ні. Здебільшого Лорі боліло відчуття суму й самотності, бо вона кохала Джонні, кохала його так сильно, кохала його до болю, але все-таки вона не могла змусити себе хотіти його, навіть за допомогою всіх новинок і пригод, доступних їм у світі двадцять першого століття, світі технологій, фантазії та вседозволеності.

Єдиним бонусом усіх цих експериментів стало те, що Лорі дізналася, що може досягти оргазму з вібратором за п’ять хвилин і так легше заснути. Тож вона рано лягала і присипляла себе деренчалкою. Але вона приховувала це від Джонні, бо була певна, що він засмутиться, дізнавшись, що вона досягає оргазму сама, а не з ним. Її саму дивувало це бажання соло-оргазму в той час, коли ніщо не могло змусити її хотіти сексу з власним чоловіком.

Тож коли ми почали про це говорити, вона почувалася вимученою, спантеличеною й несповна розуму.

Її сприйняття ситуації (як і відчуття безнадії) повністю змінилися, коли вона узнала те, що написано в цьому розділі. Ваш сексуальний мозок має «запалювання», що відповідає на сексуальну стимуляцію, але він також має «гальма», які реагують на вагомі причини «не заводитися».

Уявіть, що зараз 1964 рік і ви працюєте в лабораторії новаторів у сфері дослідження сексу Вільяма Мастерса та Вірджинії Джонсон в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі. Ви на вістрі науки, працюєте, щоб розібратись у тому, чого раніше ніхто не досліджував, і ви витрачаєте багато часу, розміщуючи оголошення в місцевій газеті. Ви шукаєте людей, які не лише зголосяться, а й зможуть досягти оргазму в лабораторії, в той час як під’єднані до них машини вимірюватимуть їхній серцевий ритм, кров’яний тиск і реакцію геніталій, а ви та команда науковців перебуватимете в кімнаті поряд, спостерігаючи.

Коли жінка відповідає на оголошення, ви запрошуєте її до лабораторії, де детально вивчаєте її медичну та сексуальну історію, проводите аналіз фізичного здоров’я й запрошуєте її до дослідницького приміщення та обладнання.

Наступного разу вона приходить, щоб попрактикуватись у переживанні оргазму в дослідницькій лабораторії, спершу на самоті, а потім із вашою дослідницькою командою в кімнаті.

Тепер за нею спостерігатимуть, вимірюватимуть її показники та оцінюватимуть її за допомогою лабораторного обладнання в той час, як вона стимулюватиме себе, протягом усього її шляху до оргазму. Для науки.

Ось що ви спостерігатимете.

Збудження. З початком стимуляції її серцевий ритм, кров’яний тиск і частота дихання підвищуються, і малі статеві губи та клітор темнішають і набрякають, відділяючись від зовнішніх статевих губ. Її груди набрякають, і соски піднімаються. Стінки вагіни починають змащуватися, а потім розтягуватися. Дуже збуджена, вона може почати пітніти.

Плато. Змащення починається в отворі вагіни від бартолінових залоз. Її груди продовжують набрякати так, що соски, здається, втягуються в груди. У неї може виникнути «сексуальний рум’янець» – концентрований прилив крові над грудьми. Зараз її внутрішні статеві губи подвоїлися в розмірі порівняно зі станом спокою. Внутрішні структури клітора піднялися, витягуючи зовнішню частину вгору та всередину так, що він утягується з поверхні тіла. Сама вагіна «натягається» навколо матки, широко і глибоко відкривається всередину тіла. Жінка відчуває мимовільні скорочення м’язів, відомі як міотонія, зокрема карпопедальний (скорочення м’язів рук і ніг). Вона може почати пришвидшувати чи затримувати дихання, оскільки грудна й тазова діафрагми скорочуються одночасно.

Оргазм. Усі сфінктери її тазової діафрагми (м’язи Кегеля) – уретра, вагіна та анус – одночасно стискаються. Вона швидко дихає, її серце б’ється швидко, підвищується кров’яний тиск. Її таз може хитатися, різні групи м’язів мимовільно напружуються. Вона переживає раптове звільнення від напруження, яке накопичилось у м’язах усього її тіла.

Розслаблення. Груди повертаються до вихідного розміру, клітор і статеві губи повертаються до вихідного стану, серцевий ритм, дихальний ритм, кров’яний тиск – усе повертається до вихідного стану.

Ця чотирифазова модель сексуальної реакції швидко стала основою розуміння людської сексуальної реакції для сексологів, секс-педагогів і дослідників. Як перший науковий опис фізіології сексуальної реакції вона стала базовою для визначення сексуального здоров’я та сексуальних проблем.

Тепер уявіть, що ви сексолог у 1970-х і використовуєте чотирифазову модель, щоб розуміти й лікувати пацієнтів із сексуальними розладами. Деяким із них ви можете допомогти. Пацієнтів із аноргазмією (браком оргазму) можна навчити відчувати оргазм, пацієнтів із передчасною еякуляцією можна навчити контролювати оргазм, пацієнтів із вагінізмом (вагінальними спазмами) можна навчити розпружувати ці м’язи. Але існує група пацієнтів, яка не реагує на терапію, засновану на чотирифазовій моделі.

Саме це сталося з психотерапевтом Гелен Сінґер Каплан. Переглядаючи невдалі випадки лікування власних пацієнтів і пацієнтів своїх колег, вона виявила, що пацієнти з найменш успішними результатами не виявляли зацікавленості в сексі. Каплан усвідомила, що чотирифазовій моделі бракує дечого важливого – бажання. Уся концепція сексуального бажання була повністю вилучена з провідної теорії людських сексуальних реакцій.

Якщо дивитися в ретроспективі, то це здається кричущим недоглядом, але, поза сумнівом, концепції бажання бракувало: люди, які приходили мастурбувати до лабораторії заради науки, не мали хотіти сексу перед тим, як почати, вони просто збуджувалися заради експерименту.

Тож Каплан узяла чотирифазову модель із лабораторії й адаптувала її до реального досвіду своїх пацієнтів. Її «трифазова» модель циклу сексуальної реакції починається з бажання, яке визначається як «зацікавленість», «апетит» до сексу, багато в чому схожий на голод чи спрагу. Друга фаза – це збудження, яка охоплює і плато, третя стадія – оргазм.

Десятиліттями трифазова модель сексуальної реакції Каплан слугувала основним діагностичним критерієм у «Діагностичному та статистичному посібнику» Американської психіатричної асоціації. Ви можете мати нормальне або проблемне бажання, нормальне або проблемне збудження, нормальний або проблемний оргазм. Для значної кількості цих діагнозів зараз існує ефективне лікування, зокрема когнітивно-поведінкова, усвідомлена сенсомоторна та фармацевтична терапія.

Перенесімося в 1998 рік. «Віагра» – таблетка, що дарує чоловікам ерекцію.

Тепер уявіть, що ви – дослідник фармацевтичної компанії. Ліки проти еректильної дисфункції вражають, і ваше завдання – винайти «рожеву Віагру», ліки, що зможуть зробити для жінок те, що «Віагра» робить для чоловіків. Ви намагаєтеся давати «Віагру» жінкам – вона не працює. Ви вимірюєте рівень тестостерону та естрогену – це працює лише для незначного відсотка жінок. Пробуєте антидепресанти – нічого.

І сьогодні, майже через два десятиліття, фармацевтичні компанії досі шукають цю «рожеву Віагру». Якби якісь ліки працювали для жінок, це був би комерційний рай. Тільки уявіть: ви просто можете ковтнути таблетку, щоб хотіти сексу, без зусиль, без клопоту. Це така приваблива ідея, що, незважаючи на брак підтвердження від Управління продовольства та медикаментів, фармацевтична компанія «Pfizer» витратила купу грошей, просуваючи використання «Віагри» жінками поза лейблом. Ідея вистрелила з експертами на шоу Опри й цілим сюжетом (що підозріло нагадував рекламу продукту) у фільмі «Секс і місто»13.

Але, як я сказала, ці ліки не діяли на жінок.

Так само, як Каплан шукала хиби в секстерапії й знайшла елемент, якого бракувало в моделі Мастерса і Джонсон, – бажання, ми можемо шукати хиби фармацевтичної індустрії в намаганнях винайти препарат для активації жіночої сексуальної функції та знайти елемент, якого бракує в моделі Каплан.

Цей розділ ознайомить вас із цим утраченим елементом.

У першій частині розділу я опишу основу теорії «моделі подвійного контролю» сексуальної реакції, яка складається з сексуального «запалювання» й сексуального «гальма». Гальмо – той самий відсутній елемент, причина, чому «Віагра» не діє на жінок. І так само, як і з бажанням, коли хтось вказує на це, одразу все стає очевидно… І це змінює всі ваші уявлення про те, як працює секс.

У другій частині цього розділу я поговорю про індивідуальні відмінності в чутливості гальма й запалювання. Це розмаїття варіантів впливає на те, як людина реагує на сексуальне оточення. І ми дізнаємося, що – так, як ви й очікували, – чоловіки часто мають чутливіше запалювання, а жінки – чутливіші гальма, хоч існує більше відмінностей усередині груп, ніж між ними. Ще цікавіше, ніж просто чутливість цих механізмів, – те, наскільки вони пов’язані з вашим настроєм та середовищем.

І саме цьому буде присвячена третя частина: на що реагують запалювання й гальма? Що, це, заради Бога, таке – «сексуальні стимули»? Які «потенційні загрози» змушують наш мозок «бити по гальмах»? І як наш мозок знає, на що реагувати, а на що ні? І чи можемо ми це змінити?

Можу закластися, що до того, як ви почали читати цю книжку, ви вже знали, що жіночі геніталії складаються з вагіни та клітора, і вам уже було відомо, що збудження, бажання і оргазм – це те, що люди загалом відчувають як частину сексуальної реакції. Коли ви прочитаєте цей розділ, я хочу, щоб ви зрозуміли, що ваше запалювання й ваші гальма такі само базові, такі ж інтегровані до вашого сексуального функціонування, як і ваш клітор і ваше бажання. Якщо на наступних кількох сторінках я виконаю свою роботу, то ви говоритимете всім, кого знаєте: «О Господи Боже, чуєте, це гальма!»

Сила контексту

Препарати проти еректильної дисфункції не поліпшують жіночу сексуальну функцію, але вони дають один із найпотужніших ефектів плацебо, які спостерігалися в медичній практиці. Приблизно 40 % учасниць експерименту в групі плацебо клінічного випробовування ліків проти сексуальної дисфункції повідомляли, що «ліки» (насправді цукрова пігулка) поліпшили їхнє сексуальне життя. Реакція була така значна, що одне особливо блискуче дослідження повідомляло про результати восьмитижневого «лікування» за допомогою плацебо14. Це лише невеликий натяк на ту силу, з якою контекст формує наш сексуальний досвід, і про це ми поговоримо в третьому розділі.