Читать книгу Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я - Эмили Нагоски, Emily Nagoski - Страница 21
Частина перша
Основи (не такі вже й основні)
Розділ другий
Модель подвійного контролю. Ваша сексуальна особистість
Увімкніть вмикачі, вимкніть вимикачі
ОглавлениеРозроблена наприкінці 1990-х Еріком Янссеном і Джоном Бенкрофтом, модель подвійного контролю сексуальної реакції заходить набагато далі більш ранніх моделей людської сексуальності, описуючи не лише те, «що відбувається» протягом збудження – ерекція, змащення тощо, а й центральний механізм сексуального збудження, який контролює, як і коли ви реагуєте на сексуально релевантні ознаки, звуки, відчуття та думки15.
Що більше я дізнавалася про подвійну систему контролю протягом навчання, то більше відчувала, як прояснюється моє розуміння людської сексуальності. Я вчу цього своїх студентів уже більше десяти років, і що більше я їх цього навчаю, то виразніше бачу, як це допомагає людям зрозуміти власну сексуальну функцію.
Ось як це працює.
Ваша центральна нервова система – головний і спинний мозок – утворена з серій пар запалювань і гальм, так само, як ваша симпатична нервова система («запалювання») утворює пару з вашою парасимпатичною нервовою системою («гальмо»). В основу розуміння подвійної системи контролю покладено твердження: що є чинним для інших аспектів нервової системи, має бути чинним і для системи мозку, що координує секс, – сексуального запалювання й сексуального гальма. (Деніел Канеман написав про своє дослідження в галузі економіки, що отримало Нобелівську премію: «Знаєте, ви досягли значного теоретичного прогресу, якщо більше не здатні зрозуміти, чому так довго не помічали очевидного». Те саме, що відбулося з теорією перспективи Канемана, відбувається з подвійною системою контролю. Я готуюся надіслати Еріку та Джону великий кошик із фруктами того дня, коли Нобелівський комітет збереться разом і усвідомить важливість їхнього прозріння.) Отже, модель подвійного контролю сексуальної реакції складається з двох частин, на що і вказує її назва.
Система сексуального збудження (ССЗ). Це запалювання вашої сексуальної реакції. Вона отримує інформацію про сексуально релевантні подразники в середовищі – те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, те, чого торкаєтеся чи що уявляєте, – і посилає сигнали від мозку до геніталій: «Заводьтеся!» ССЗ постійно перевіряє ваш контекст (зокрема ваші думки та почуття) на наявність чогось сексуально релевантного. Вона завжди працює на підсвідомому рівні. Ви не усвідомлюєте цього, доки не відчуваєте збудження і прагнення сексуальної насолоди.
Система сексуального стримування (ССС). Це ваше сексуальне гальмо. «Стримування» тут означає не «сором’язливість», а радше неврологічні сигнали «вимкнення». Дослідження виявили, що існує принаймні два гальма, які відображають різні функції системи стримування. Одне гальмо працює подібно до запалювання. Воно помічає потенційні загрози в оточенні – все, що ви бачите, чуєте, відчуваєте, чого торкаєтеся, що смакуєте чи уявляєте, – й посилає сигнали, які наказують: «Вимикайся!» Це схоже на чутливе гальмо в машині, що одразу ж реагує на натискання. Так само, як запалювання сканує середовище на вмикачі, гальмо сканує все навколо, відшукуючи те, що може видатися вашому мозку причиною не збуджуватися просто зараз, – ризик зараження інфекцією, що передається статевим шляхом, небажаної вагітності, соціальних наслідків тощо. Увесь день воно посилає сигнали: «Вимикайся!» Це гальмо відповідальне за те, щоб ми не почали несподівано збуджуватися посеред ділової зустрічі чи за столом із родиною. Це також система, що різко б’є по гальмах, коли, скажімо, посеред «няшкання» до кімнати заходить ваша бабуся.
Друге гальмо діє трохи інакше. Воно більше схоже на ручне гальмо в машин, хронічний тихий сигнал «Ні, дякую». Якщо ви їдете з увімкненим ручним гальмом, ви зможете дістатися туди, куди хотіли, але це забере більше часу й ви витратите набагато більше пального. Якщо чутливе гальмо асоціюється зі «страхом наслідків», то ручне гальмо асоціюється зі «страхом невдачі», наприклад страхом не досягти оргазму.
У решті книжки я загалом називатиму це гальмами, не розрізняючи два види, бо, виявляється, ефективні стратегії вимкнення гальм не залежать від того, яке саме з них працює. За наступні десять років ми можемо розробити поведінкові стратегії чи навіть медикаменти, що лікуватимуть саме специфічну систему, але зараз вам не треба знати напевно, яке гальмо увімкнене, щоб з’ясувати, як перестати на нього тиснути.
По суті, ось чим є модель подвійного контролю – гальма та запалювання. Деталі складніші, але усвідомлення навіть цієї основної думки є могутньою зброєю, бо ви можете негайно концептуалізувати всі сексуальні функції (і всі сексуальні розлади) як баланс (чи розбалансування) між гальмом і запалюванням. Якщо у вас проблеми з будь-якою фазою сексуальної реакції, це тому, що недостатньо стимуляції запалювання? Чи тому, що забагато стимуляції гальма? Насправді поширена помилка людей, що прагнуть досягти оргазму або сексуального бажання, – робити висновок, що проблема в браку запалювання, хоча ймовірніше, що проблема полягає в занадто інтенсивному гальмуванні (більше про це в сьомому та восьмому розділах). А коли ви зрозумієте, в чому, власне, проблема – в запалюванні чи гальмі, ви знатимете, що слід змінити.
Коли Олівія (та, що полюбляє мастурбувати) відповіла на мої запитання про збудження (див. вкладку, с. 75—81): «Я можу завестися, миючи посуд», – я добре собі уявила, яким є її сексуальний мозок.
Вона сказала мені:
– Мені подобається секс. Я кохаю свого партнера. Я люблю пробувати нові речі, нові місця, нові пози, нові іграшки, нове порно, все нове. Я одне велике «Так».
І я могла побачити це з виразу її обличчя – задоволення й довіру жінки, яка живе в гармонії зі своїм тілом.
Я запитала:
– Тобі колись доводилося робити щось, а потім думати: «Чому я так вчинила?»
Вона здригнулась і кивнула.
– Це траплялося. Рідко, але… коли я пережила значний стрес, то просто вийшла з дому й поводилася за принципом «Будь що буде». Я чинила різні дурниці.
– А буває таке, що тобі хочеться мастурбувати кілька разів на день? – запитала я, і вона подивилася на мене так, наче я встановила камеру в її спальні.
– Зазвичай я можу це ігнорувати, – відповіла вона. – Але щоразу воно доводить мене до шалу. Це немов сверблячка, і хоч скільки чухай, не допоможе. І в мене буває таке відчуття втрати контролю…
– Так, – сказала я. – Чутливе запалювання робить людей схильними до ризику та компульсивності.
– То ось що воно таке? Чутливе запалювання? – вигукнула вона. – У мене не високий рівень тестостерону, а підвищений показник ССЗ?
– Це пояснює і твоє «одне велике “Так”», і принагідні неконтрольовані відчуття.
Можна зробити висновок, що мати чутливе запалювання досить прикольно. Так воно й буває у правильному контексті. Олівія має партнера, яким вона задоволена, й широкі погляди, які дозволяють їй експериментувати без особливих труднощів і страху. Вона просто занурюється в це. Але все-таки іноді, особливо коли вона переживає стрес чи стурбованість, Олівія каже: «Я відчуваю, як мій секс-драйв постійно відвертає мою увагу і просто ні на хвилину не залишає мене у спокої».
Другий бік цієї медалі – ризики, що можуть супроводжувати чутливе запалювання. Оскільки іноді Олівія відчуває, що її сексуальність керує нею, вона переймається тим, що й вона, зі свого боку, керує своїм партнером, буває надто настирливою, надто руйнівною, надто сексуальною… Просто суцільне «надто».
– Я маю обережно поводитися зі своєю сексуальністю – задля вселюдського добра, – проголошує вона, жартуючи.
І в цьому жарті є частка жарту.
15
Janssen and Bancroft, “The Dual Control Model”, 197.