Читать книгу Листи до Феліції (1914–1917) - Франц Кафка, Guillermo Sánchez Trujillo - Страница 16

До Феліції Бауер

Це безглуздя, це хвороба, Ф., якщо немає від Тебе листа чи хоча б вістки, то я не можу нічого робити, і навіть подати оголошення в газету. Не те щоб я так хвилювався, як раніше, ми пов’язані одне з одним (так голосно каже B. T. [ «Berliner Tageblatt»], а моє серце каже про це тихіше, але певніше), і неважливо, що не приходить вістка, це, мабуть, навіть добре, якщо Ти використовуєш перерви у своїй нескінченній роботі дійсно для відпочинку, а не для написання листів; але, попри це, я все ж подам оголошення лише завтра, отримаєш Ти його в п’ятницю. Але це не означає розлад між нами, Ф., за моїм відчуттям, газети взагалі не мають до нашої справи жодного стосунку. Оголошення в «Berliner Tageblatt» є навіть трохи моторошним, оголошення дня урочистого прийому звучить так, ніби там йдеться про те, що Ф. К. [Франц Кафка] в День Святої Трійці показуватиме смертельний номер у вар’єте. Але наші імена виглядають так тепло й добре разом, це добре й мусить бути так.

Вже пізно, я отримав термінового листа лише зараз о 9-й, у будь-якому разі він прийшов у контору лише по обіді. Найщиріші вітання, дякую за поцілунок, однак не можу відповісти на нього, якщо цілувати на відстані, то падаєш зі своїм поцілунком і добрими намірами в пітьму та безглуздя, замість того, аби торкнутися далеких улюблених уст.

Франц