Читать книгу Листи до Феліції (1914–1917) - Франц Кафка, Guillermo Sánchez Trujillo - Страница 19

26(?) квітня 1914 року, Прага

Оглавление

До Феліції Бауер

Люба Ф., про дві речі Ти не пишеш, попри те, що знаєш, що обидві через Тебе (мене зараз лиши осторонь!), саме через Тебе дуже мене засмучують. Про одну я досі зовсім не питав, це Твій брат. Якось Ти мені написала, що в Берліні детально розкажеш про нього, але нічого не розказала, я лише прочитав одного листа й зміг зробити з нього висновок, як багато Ти мені в цій справі не казала того, що стосується Тебе, я повторю, лише того, що стосується Тебе. Але зараз Ти й далі мовчиш.

Друга річ – це Твій знайомий з Бреслау. Я не боюся відкрито питати про це, адже якщо це ще вагома примара, він і незвано з’явиться, якщо ж він більше не має впливу, тоді я і не розбуджу його цим питанням. Не обіцяй розповісти про це під час зустрічі, Ти й раніше не могла виконати такі обіцянки. Розкажи про це відверто або скажи прямо, чому Ти не можеш про це говорити. Є стільки всього, чого не можна відверто сказати, у чому не можна довіритися через власну слабкість або слабкість співрозмовника, тим більшою є зобов’язаність висловлюватися відверто там, де можлива відвертість. Зображення може спокійно висіти у Твоїй кімнаті, але й мені б хотілося мати спокій у своїй.

Ф.

Що ж стосується експресивних слів, Ти мене трохи неправильно зрозуміла. Дивними є не вони самі, дивним є те, що, з одного боку, Ти обираєш ці «гігантські» пусті слова (з ніжних дівочих вуст вони виходять важко й неприродно), з іншого боку, Ти надаєш перевагу і невиразним словам, які мало означають, а, власне, «гігантськими» словами не доносиш думку, а просто оминаєш правильний її виклад.

Візити можуть завдавати Тобі багато клопоту, але все ж можуть приносити й задоволення, чи не так? Кожному своє, Ти приймаєш гостей, я – примар.

Я отримую достатньо привітань, але, певно, не так багато, як Ти. Перші я відкривав, пізніші – вже ні. Вкладену листівку я відправляю для Твоєї тітки, вона від чоловіка, якого, як вона стверджує, знає.

Отже, Ти приїжджаєш у п’ятницю; це вже точно. Якщо Ти хочеш подивитися квартиру, то це крайній термін. Квартира дуже гарна; якщо під час огляду буде така ж гарна погода, як зараз, тоді Ти її обереш, в іншому разі Ти сумніватимешся. Вона розташована досить далеко, серед природи, простора, в ній три кімнати, два балкони, одна тераса, за тисячу двісті крон, це чимала сума, власне, більша, ніж ми можемо платити. Я говорю так, ніби маю уявлення про те, скільки ми можемо платити.

Чи не хотіла б Ти на один день поїхати в Ґмюнд[19]? Я б із задоволенням.

Надішли мені адресу своєї сестри Ельзи! Твоїй матері сподобався мій лист? Чи Ти отримала «Жіночий шинок»[20] [Брода] і Верфеля[21]?

19

Ґмюнд – місто в Нижній Австрії.

20

Ідеться про новелу «Жіночий шинок», над якою Макс Брод працював разом зі своєю подругою Ельзою Тауссіґ, з якою потім одружився.

21

Франц Верфель (1890–1945) – австрійський письменник, близький знайомий Ф. Кафки.

Листи до Феліції (1914–1917)

Подняться наверх