Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 36

Як тепер мало хто розуміє Бога, так не дивно, що й у старовину люди здебільшого помилялися і вважали за Бога матерію, а тому все своє богошанування віддавали на посміх.

Та, попри те, усі віки й народи завжди однаково вірили, що є якась таємнича сила, що скрізь розлилася і всім володіє.

Через те на її честь і для пам’яті про неї по всій землі люди зводили гуртом присвячені їй споруди, та й тепер скрізь те саме. І хоч, приміром, підданий може часом помилково вважати камердинера[48] за самого пана, – але він ніколи не буде заперечувати того, що є над ним владика, якого він, можливо, й у вічі не бачив. Підданим того Пана є кожен народ, і кожна людина визнає перед Ним своє рабство.

Такою є віра загальна й проста.