Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 39

І.

«Я Господь бог твій… нехай не буде тобі богів інших…».

Ясніше сказати так:

Я основа твого щастя і світло розуму! Стережись, щоб ти не заснував свого життя на інших порадах, штуках і вигадках, хоч би вони походили навіть з ангельських умів. Довірся мені безоглядно. Коли ж, поминувши мене, заложиш вік свій на іншій премудрості, то вона тобі буде й богом, але не справжнім; тому й щастя твоє буде схоже на фальшиву монету.

II.

«Не сотвори собі кумира»…

А ще більше, ніж на нікчемному камінні, не велю тобі зводити дім на видимому. Все видиме – плоть, а всяка плоть – пісок, хоч би вона й народилась під небесами. Кумир – це все, що видиме.

III.

«Не призивай імення»…

Гляди ж найперше: не впади в рів безумства, гадаючи, що на світі нема нічого, крім видимого, а ім’я Бог – порожнє. Саме в цій безодні живуть криві присяги, лицемірства, обмани, лукавства, зради й усі страховища таємних і явних гидот. А замість того запиши собі на серці, що скрізь і завжди є таємний Божий суд, готовий на всякому місці незримо палити й сікти твою невидиму частину, не минаючи й крихти, за всі ті діла, слова й думки, в яких немає Мене.

IV.

«Пам’ятай день суботній»…

Не забувай прославляти в день недільний з вірою і страхом ту Божу величність, що прихована скрізь, зокрема в тобі. І поклоняйся не самими лиш порожніми церемоніями, а по-справжньому наслідуючи Його серцем. Його справа й уся втіха полягає в тому, щоб кожної миті дбати про користь усього творива. А від тебе Він не вимагає нічого іншого, крім щиросердечного милосердя до твоїх ближніх.

А це дуже легко. Тільки вір, що сам собі приносиш вдесятеро більше користі, коли допомагаєш іншим, і навпаки.

V.

«Шануй батька твого»…

Перш за все шануй батька й матір і служи їм. Вони – видимі образи того невидимого Єства, яке дає тобі так багато добра.

А ось хто твої батько й мати: будь вірний і щирий своєму державцю, слухняний начальникові міста, поштивий до священика, покірний батькові-неньці, вдячний своїм учителям і добродіям. Ось правдива до рога до твого і вічного, і проминального щастя, а також до зміцнення твого роду.

Що ж до решти суспільства, стережися ось цього:

VI.

«Не вбивай».

VII.

«Не чини перелюбу».

VIII.

«Не крадь».

ІХ.

«Не свідчи неправдиво, або не обмовляй».

[…]

X.

«Не пожадай…».

Та оскільки злий намір – це насіння лихих справ, яким немає числа, а рабське серце є невичерпним джерелом лихих намірів, то не можна весь вік бути чесним, коли не дозволиш, щоб Бог наново переродив твоє серце. Присвяти ж його щирій любові. І тоді враз закриється в тобі безодня беззаконня… Бог, Боже слово, любов до Його слова – одне й те саме.

Серце, що палає цим троїстим вогнем, ніколи не грішить, бо в ньому не може бути злого насіння, тобто злих намірів.