Читать книгу Улюблена українська читанка. Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи - Группа авторов - Страница 49

Були два брати – Буркун і Веселун. Буркун був багатий, а Веселун – бідний. У скрутні часи Веселун не міг нічого заробити, прийшов до свого брата.

– Дай мені, брате, їжі в дорогу, іду по світу щастя шукати.

Дав йому Буркун хліба, солонини. Гадає собі: «Відправлю його в світ, може, пропаде».

Іде Веселун, іде й прийшов до печери в лісі. Думає: «Ану, гляну, що тут є».

У тій печері жили карлики. Їх не було вдома, лише дівчина, у якої зуби – як граблі, волосся – як хмиз, вона саме готувала обід. Придивився Веселун, а вона варить у казані ящірок та жаб.

– Сховайся, бо прийдуть карлики, побачать тебе та вб’ють, – каже йому.

А він не сховався. Дочекався карликів і познайомився з ними. Кличуть вони його їсти, а він каже:

– У мене є що їсти, давайте спочатку моє з’їмо.

Карлики хліба та солонини зроду не їли, і дуже їм присмакувало. Почали вони радитися, що подарувати гостеві за такий обід. Подарували йому млинок. Як покрутити, то сіль падає.

Повернувся Веселун додому. Меле сіль, продає. Дізнався брат, прийшов і каже:

– Я тобі давав їжу, то дозволь і мені намолоти трохи солі.

Дав йому Веселун млинка. Через якийсь час посилає по нього хлопця. «Ой, – подумав, – намеле Буркун солі, то й мою не будуть купувати».

Буркун шкодує, що намолов мало, але млинок віддав. Коли сіль у нього скінчилася, знову пішов до брата. Випросив млинок, сів на човен – і в море, аби брат Веселун не знайшов його. Хотів багато солі намолоти та ще дужче розбагатіти.

Сів собі скраю на човен і меле, меле. З одного боку переважило, човен перекинувся, і багач упав на дно моря. І нині там меле сіль. Від того й вода у морі солона.

? Хто тобі найбільше сподобався в казці? Чому?

? Розкажи, що вмів робити млинок.

? Яку чарівну річ ти б хотів мати? Чому?

? Які моря ти знаєш?

? Розкажи про море, на якому тобі довелось побувати.