Читать книгу Етикет. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 2

Ви, мабуть, не повірите, якщо вам скажуть, що етикет набагато старший за людство. Втім, наші менші брати поводяться згідно з певними правилами, порушення яких може призвести навіть до вигнання зі стада або навіть до смерті тварини. Здебільшого це стосується тих тварин, які утворюють гурт: збираються в зграї, табуни, живуть великими сім’ями. Давайте познайомимося з кількома законами «тваринного етикету».

Чи схожі вони на ті, до яких вдаємося ми з вами?

Ось наші найближчі родичі – мавпи. Вони становлять справжній устрій. Головою сім’ї є вожак – най-сильніший та найдосвідченіший самець. Йому скоряються всі. Трохи менший авторитет мають самиці, причому що менша дитина, то більше поважають і шанують її матір. Ще нижчий щабель в ієрархії стада займають інші самці, а за ними вже йде молодь, незалежно від статі.

При спілкуванні горили використовують звуки, окремі жести й пози. «Мова тіла» дає їм змогу передати всі основні емоції. Погляд просто в очі – це виклик, прояв непокори. Якщо б можна було перевести його, вийшло б: «Я нічим не гірший за тебе і можу це довести у бійці!» Коли хтось із молодих самців відмовляється відвести погляд і схилити голову, вожак починає демонстрацію загрози: кричить, зриває з дерева гілку і обриває з неї листя, б’є себе в груди. Здається, що оскаженів, що ось-ось розірве суперника на шматочки. Але найчастіше цього не стається. Природа подбала про безпеку тварин, і у тваринному царстві існує закон: що сильніші й небезпечніші суперники, то менше трапляється двобоїв «не на життя, а на смерть». Замість них існують спеціальні пози – поза загрози, поза покори, навіть пози залицяння.

Ось перед вами сімейство левів (біологи називають його прайдом). Головою прайда є найсильніший і найдосвідчені-ший самець. Він лежить, примруживши очі, і, здається, зовсім не звертає уваги на те, що діється навколо. Інші леви – здебільшого самиці та молодь – тримаються на певній відстані від свого патріарха. Він не полює на зебр чи антилоп – будь-що він дістане свою частку здобичі, до того ж найкращу. Він може задати жару будь-кому зі своєї сім’ї і, як правило, не наштовхнеться на опір. Але коли прайду загрожує небезпека, самець захищатиме його навіть ціною власного життя – ось за що він дістає «левову частку». Отже, одним з найперших правил тваринного етикету є повага до сильного, яка цілком себе виправдовує: у разі небезпеки він заступиться за своїх.

Між членами прайду існують доволі складні стосунки. Є левиці, яких поважають усі члени родини – вони довели, що можуть бути сміливими мисливицями і добрими матерями, які народжують здорове потомство. Ті, чиї успіхи менші, піклуються про них: доглядають їхню шкіру, намагаються триматися поруч. Іноді виникають свари, що переходять у бійки. Гадаєте, вони сперечаються за ласий шматок м’яса? До того як учені відкрили для себе те, що звірі здатні переживати майже такі самі емоції, що й люди, саме така думка і панувала. Але після тривалих спостережень виявилося, що більшість бійок та свар виникає через те, що тварини намагаються опинитися на більш високому щаблі соціальної драбини.

У левів, як і в багатьох інших тварин, існує спеціальна «поза покори». Якщо один із суперників зрозумів, що він слабкіший, достатньо просто визнати це: підставити супротивнику горло. Звірячою мовою це означає приблизно таке: «Я програв, і ти можеш мене за це вбити. Але не роби цього, будь милосердним». Найчастіше переможець так і робить.

Цілком звичайним для тварин є ритуал привітання. У більшої частини мавп, як і в людей, це кивок. Собаки під час зустрічі обнюхують одна одну. Це не тільки демонстрація довіри – запах повідомляє майже всю інформацію про тварину: хвора вона чи здорова, доросла чи зовсім молода, боїться вона чи ні…

Лоїс Крайслер, яка написала книжку «Стежками карібу», була просто в захваті від «ритуалу вітання» у вовків. Вона описує його так: «Схиливши голову набік і пригнувши шию, вовк може лягти на землю, спочатку шиєю, а потім, вигнувши свій гнучкий, наче у вугра, тулуб, і спиною – справжнє танцювальне па, на яке не здатний жодний собака… Він виконує вітання одним плавним рухом, який супроводжується ласкавим поблискуванням очей».

Часто замість вітання тварини обмінюються «візитками» – залишають на стовбурах дерев подряпини, мітять власну територію пахучою рідиною. Втім, такі мітки – застереження, а не обмін люб’язностями. Вони вказують на те, що територія зайнята і чужакам нема чого тут робити.

Але, мабуть, найкрасивішими є ритуали залицяння. Риби змінюють своє забарвлення, їхня луска стає схожа на веселку. Але вбрання – це тільки частина ритуалу. У багатьох видів риб самець ще повинен побудувати дім для майбутніх дітей і переконати самичку ввійти до нього. Бички для цього співають справжні серенади (а ще кажуть, що риби німі!). Краби, які хочуть привабити до себе, мають дуже велику клішню. Під час шлюбного періоду вони закликають нею подругу, ніби повторюючи жест «Іди до мене!».

Птахи виконують доволі складні танці, виспівують на всі лади. І якщо мешканцям міста важко побачити ритуальний танок великої поганки (чомги) або лебедя, то, мабуть, кожний бачив, як голуб залицяється до голубки.

Деякі ритуали залицяння нам, людям, здалися б дуже дивними. Наприклад, самець жирафової газелі наносить самиці легкий удар у плече горизонтально витягнутою ногою. Так він виявляє свою симпатію.

Він надуває шию, туркоче, розпускає хвіст, кланяється подрузі аж до землі. А вона робить вигляд, що не помічає його зусиль і зайнята своїми справами. А ось павич. Він використовує іншу тактику: навіщо бігати за подругою, коли її можна просто зачарувати? Треба тільки розкрити розкішний хвіст і виконати кілька рухів, щоб пір’я почало тремтіти, наче під вітром… Деякі папуги влаштовують справжні акробатичні номери. Вони бігають по гілках уперед-назад, крутяться навколо гілки, як гімнасти. Співучі птахи більше покладаються на голос. Мабуть, не знайдеться людини, яка б залишилася байдужою, коли в кущах лунає солов’їний спів. Найцікавіше, що птахів ніхто спеціально не вчив ані танцям, ані пісням. Усе це закладено в їхніх генах.

Турніри на честь прекрасних дам також виникли задовго до появи першої людини. Вовки та ведмеді, олені та лосі змагаються за право завести власну сім’ю. Тільки найспритніші, найсміливіші та найсильніші можуть розраховувати на взаємність. Глухарі так захоплюються під час токування що забувають про все на світі і нібито нічого навколо не чують (звідси і назва).

Для багатьох павуків інстинктивне  виконування шлюбного ритуалу – питання  життя чи смерті. Вони повинні принести своїй коханій подарунок. Якщо він не сподобається, замість весілля буде просто вечеря, а жених стане її головною стравою.

Вони наскакують на суперника, доки він не покине «поле бою». Нагородою переможцю стає цілий гарем… Гірські козли розбігаються і б’ються лоб у лоб, аж луна котиться долиною. Здавалося б, обидва повинні втратити свідомість або дістати струс мозку – але нічого не трапляється, просто з’ясували, хто може розраховувати на он ту біленьку кізку. А в бегемотів турніри часто закінчуються смертю одного із суперників, хоча й важко повірити, що ці телепні здатні на сильні почуття й стрімкі рухи.

Як бачите, щось схоже на етикет у звірів, риб та птахів усе ж таки є. Однак – тільки схоже, бо головним правом у тваринному царстві є право сильного. У хворих та слабких тварин набагато мен-ше шансів вижити,ніж у здорових Тому діти не піклуються про своїх батьків, коли вони втрачають сили, брати й сестри сваряться між собою за кращий шматок, а деякі тварини їдять собі подібних.

Аяк же ведмежа послуга? Виявляється,  справжніх ведмедів вона ніяк не стосується. Цей вислів виник після того, як світом розійшлася знаменита байка про ведмедя, який хотів зігнати зі свого хазяїна муху, а замість цього розбив йому голову.

Крім того, на відміну від звірів, у людини є право вибору. В неї за плечима є досвід багатьох поколінь та безліч прикладів з життя. Ви, мабуть, помічали, що в конфліктних ситуаціях люди поводяться дуже по-різному: Сергій завжди вирішує проблеми кулаками, Валерій шукає компромісне рішення, а Жанна просто скаржиться вчителю або батькам… А чи помічали ви, що в кожного з нас різний підхід до знайомства, розмови з дорослими або з тими, чию увагу ми хочемо привернути? Кожен з нас може обрати одну з багатьох стратегій спілкування. Але про це – в наступних розділах.