Читать книгу Голова Якова - Любко Дереш - Страница 20

Ірену, котра намагалась прорватися крізь блокаду на його телефоні, Яків про смерть батька не повідомляв. Не писав їй нічого ось уже вісім місяців.

Коли Яків приїздив до Львова, він проходив непоміченим повз Іренин дім, але зайти не наважувався. Там усе було розпечене від шматків серця, яке розірвалося комусь у грудях тут, у під’їзді. Він знав, що то серце Іри, і знав, що вибухівку він заклав їй у груди власними руками.