Читать книгу Не судилось - Михайло Старицький - Страница 11

Тi ж i Харлампiй.

Iван Андрiйович (з досадою). Чого тобi треба?

Жозефiна хутко пiшла.

Харлампiй. Та там, вельможний пане, люде прийшли.

Iван Андрiйович. А чого їм?

Харлампiй. Загнали на спашу гусей, чи що.

Iван Андрiйович. Ага! Побалакаємо, побалакаємо, голубчики, лебедики!

Пiшли.