Читать книгу Талан - Михайло Старицький - Страница 17

Тi ж i хор.

Г и р я в и й (розставляє хор за лаштунками). Панове, будьте ласкавi, анi писнiть! Уваги найбiльше: ви ж починаєте за кулiсами… так щоб разом, по одному маху… Та, бога ради, анi пари з уст… Котенко лютий – всiх розпудить. Дивiться всi на мене – i вмент! (Обходить i прислухається до суфлера).

Р я б к о в а (впередi). А що, знайшла кватирю?

Б о г д а н и х а. Знайшла, та така…

Р я б к о в а. А що в мiсяць?

Б о г д а н и х а. Вiсiм за паскудство…

Р я б к о в а. А нам i борщ чудесний дає з бараниною, з салом.

П е р ш и й  х о р и с т. Ну й голова, аж крутить!

Д р у г и й  х о р и с т. Довго кружляли?

П е р ш и й  х о р и с т. До свiту… Нi, аж до обiд!

Д р у г и й  х о р и с т. А рябий всю получку процвиндрив!..

Спочатку ближнi, а далi й усi розсмiялися. Саме тодi Гирявий махнув: однi вступили, другi спiзнились, третi почали iншу пiсню. Вийшла кацен-музик.

Г и р я в и й (схопившись за волосся). Ай! Зарiзали!!

Хор так i пiшов, а на кону вже поправився.