Читать книгу Господь симпатизує аутсайдерам (збірник) - Сергій Жадан - Страница 28

Адже все залежить від нас.

Торкаєшся повітряної оболонки,

зрушуєш рівновагу.

Все, втрачене нами, все віднайдене,

все повітря, прокачане через волинки легень, –

який це все має сенс

без нашого болю й розчарування?

Яку це має вагу без нашої втіхи?

Адже все стосується твоїх пальців.

Торкаєшся її одягу й знаєш: нічого

не можна буде повернути назад, назване одного

разу ім’я переінакшує голоси,

переплітає корені слів,

щоби тобі відтепер битися над мертвими мовами,

намагаючись за їхньою допомогою

порозумітись із живими.

Торкаєшся її речей і розумієш: за кожним словом,

за кожним вчинком стоїть

неможливість повернення.

Відвага й смуток рухають нами –

незворотність любові, невідчитаність більшості

з темних пророцтв і передбачень.

З нами стається лише те, чого ми хотіли,

або те, чого ми боялись. Питання лише,

що переважить – бажання чи страх.

Ніч буде дзвеніти від музики в перетинках

наших пальців, кімната буде наповнюватися світлом

із принесених словників.

Адже все полягає на вмінні

говорити мертвою мовою ніжності.

Світло складається з темряви,

і залежить лише від нас.