Читать книгу Працюй чотири години на тиждень. Нова психологія успіху - Тімоті Феррісс - Страница 26

Мені довелося їх підкупити. Хіба в мене був вибір?

Вони обступили мене, і хоч їхні імена різнилися, усіх мучило одне запитання: «Яке ж це завдання?» Усі втупились у мене.

Я щойно завершив свою захопливу лекцію у Принстонському університеті. Водночас я знав, що більшість студентів, вийшовши з аудиторії, вчинить абсолютно навпаки. Більшість із них працюватиме по 80 годин на тиждень, якщо я не продемонструю їм, що принципи, про які я розповідав, можна застосувати й на практиці.

Отож завдання.

Я подарую квиток в обидва боки в будь-яку точку світу тому студентові, який зможе найбільш неймовірним способом виконати одне завдання. Оцінюватиметься результат і стиль виконання. З усіма зацікавленими я домовився про зустріч після занять в університеті, на яку з’явилося 20 студентів із 60.

Для успішного виконання завдання їм знадобиться вийти зі своєї зони комфорту та застосувати деякі прийоми, про які я їм розповідав. Воно звучало надзвичайно просто: встановіть контакт з будь-якими трьома недосяжними на перший погляд особами – наприклад, із Дженніфер Лопес, Біллом Клінтоном та Дж. Д. Селінджером – і принаймні одній з них поставте три запитання.

Скільки з 20 студентів, що прагнули вирушити в навколосвітню подорож, прийняли виклик?

Саме так… жоден. Абсолютно ніхто.

Я почув чимало виправдань: «Вийти на зв’язок з відомою людиною не так просто…», «Саме зараз я працюю над важливим проектом, тому…», «Я б залюбки, однак не думаю, що це мені під силу…» Насправді причина була одна, і кожен формулював її по-своєму: завдання – складне, майже нереальне, і тебе обов’язково хтось випередить. Оскільки всі студенти переоцінили силу конкуренції, ніхто не зважився на перший крок.

Згідно з моїми правилами, якби хтось надіслав мені відповіді відомої особистості на поставлені ним запитання, я був би змушений вручити йому приз. Результат мене засмутив.

Наступного року ситуація змінилася.

Я провів такий самий інструктаж, і шестеро з 17 студентів змогли виконати завдання менше ніж за дві доби. Більш здібні діти? Ні. Насправді у попередній рік я працював з талановитішими студентами, які, однак, вирішили сидіти склавши руки. Вогнева міць полягає в готовності до дії, а не в умінні спустити курок.

Річ у тім, що студенти другої групи добре засвоїли те, про що я їм розповідав, а саме…