Читать книгу Куди та як правильно писати скаргу, заяву, претензію, клопотання, щоб відстояти свої права - В. В. Гайворонська - Страница 12

Позовну заяву подають до суду, який обирають згідно із правилами підсудності, зазначеними у гл. 1 розділу ІІІ ЦПК України.

У разі недотримання позивачем обов’язкових реквізитів заяви, недодання її копії та копій документів, несплати судового збору суд ухвалою залишає її без руху та надає строк для усунення недоліків. У разі неусунення недоліків позовну заяву суд визнає неподаною та повертає її позивачеві, що, однак, не позбавляє його права подати її повторно, звісно, після усунення встановлених судом перешкод і недоліків.

Після відкриття провадження у справі суд надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачеві надсилають копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі – копію позовної заяви.

До початку судового розгляду по суті нерідко проводять так зване попереднє засідання суду. Таке засідання проводять з метою з’ясування можливості мирного врегулювання спору, а також забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Його проводить суддя за участю сторін та інших залучених осіб. Зазначимо, що попереднє судове засідання не є обов’язковим, а питання про необхідність його проведення вирішує суддя під час відкриття провадження у справі.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

Відкладання попереднього засідання допускають один раз. Неявка на попереднє засідання належно повідомлених третіх осіб не перешкоджає його проведенню. Разом із тим, у разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з’ясування обставин у справі будуть проводити на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання. Прийняття інших доказів у подальшому залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Декілька слів щодо доказування у цивільному процесі. Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводять, – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймають, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводять – до початку розгляду справи по суті зобов’язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмета спору.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їхнім місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. На жаль, віднедавна забезпечення доказів по справі вимагає сплати судового збору (10 % від мінімальної заробітної плати, болем 120 грн). Відповідний документ слід долучати до клопотання.

Однак є додаткова можливість безоплатно отримати необхідні докази в порядку ст. 137 ЦПК України. Відповідно до цієї норми, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їхнім клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводять, – до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. Сплати судового збору таке клопотання не вимагає.

Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначає суд. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, ознайомлюватися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.

Призначення експертизи є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров’я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Майте на увазі, що висновок експерта для суду не є обов’язковим, хоча на практиці його визнають дуже переконливим доказом. Також висновок експерта є доволі затратним заходом, тож, хоча у подальшому витрати на експертизу у разі перемоги можна буде стягнути із протилежної сторони, до проведення експертизи працю експерта оплачує сторона, що заявила відповідне клопотання.

Крім того, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачених цим Кодексом заходів щодо забезпечення позову. У такій заяві має бути зазначено:

1) причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, позов забезпечують:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і перебувають у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржує боржник у судовому порядку;

7) переданням речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, але види забезпечення позову мають бути порівнянними із заявленими позивачем вимогами.

Для забезпечення позову також необхідно сплатити судовий збір за передбаченими Законом України «Про судовий збір» ставками.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців від дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – упродовж одного місяця. На практиці це триває до року, а то й більше.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручено судові повістки;

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Однак за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися.

Є декілька правил поведінки у судовому засіданні. Так, особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду «Ваша честь». Особи, присутні в залі судового засідання (навіть якщо вони не пов’язані з розглядуваною справою), повинні підвестися, коли заходить і йде суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, а також усі інші дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження голови, дотримувати в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винних осіб притягують до адміністративної відповідальності.

У призначений для розгляду справи час голова відкриває судове засідання і оголошує, яку справу розглядатимуть. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з’явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з’явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Свідків видаляють із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. Голова оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи, а також їхні права та обов’язки, про що зазначають у журналі судового засідання (див. пам’ятку у кінці розділу).

Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає після того, як буде заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Носій інформації, на який здійснювали технічний запис судового засідання (лазерний диск), є додатком до журналу судового засідання, і після закінчення судового засідання його приєднують до матеріалів справи. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, за плату може бути здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням голови. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювали технічний запис цивільного процесу.

Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведуть журнал судового засідання.

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю голови про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з’ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. У разі розгляду справи за відсутності відповідача голова доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. У разі часткового визнання позову відповідачем голова з’ясовує, у якій саме частині позов визнано.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднують до справи.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Напроти, у разі визнання відповідачем позову суд (за наявності для того законних підстав) негайно ухвалює рішення про задоволення позову.

Майте на увазі, що відмова від позову із відповідним закриттям справи у подальшому перешкоджає зверненню до суду з тих же підстав! У разі, якщо вам з якихось причин необхідно завершити справу із залишенням за собою можливості повторного звернення до суду, рекомендуємо звернутись до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їхню необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їхньої певної частини або обсягу.

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, голова оголошує зміст цих пояснень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні цих фактів досліджують показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Свідків допитують безпосередньо в суді, кожного свідка допитують окремо. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Якщо сторона, третя особа, їхні представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки (і понести у випадку надання неправдивих свідчень кримінальну відповідальність).

Письмові докази або протоколи їхнього огляду оголошують у судовому засіданні та надають для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках – також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їхнього огляду. Особи, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставити питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.

Речові докази оглядає суд, або ж він досліджує їх іншим способом, а також пред’являє для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках – також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред’явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з оглядом. Ці заяви заносять до журналу судового засідання.

Відтворення звукозапису і демонстрування відеозапису проводять у судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, із відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

Висновок експерта оголошують у судовому засіданні. Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання.

У ході розгляду справи може виникнути ситуація, коли подальший розгляд справи виявляється неможливим. Відповідно до ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі в разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядають у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою – третьою статті 43 цього Кодексу;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Відповідно до ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, суд не зобов’язаний, але може зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 Кодексу.

У таких випадках справа зупиняється на період, поки обставина, що обумовила її зупинення, не сплине.

Вислухавши додаткові пояснення й вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. Зазвичай ці промови незначні за обсягом, але, якщо є необхідність підсумувати судовий розгляд та ще раз звернути увагу суду на конкретні обставини справи, промову краще підготувати письмово. Пам’ятайте, що в дебатах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Після судових дебатів суд іде до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення або просто власного кабінету) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

4) сторони уклали мирову угоду і її визнано судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у виданні виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядають в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передання спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Слід зазначити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду ще раз.

За відсутності вищевказаних підстав для припинення провадження суд ухвалює рішення.

Згідно з чинним законодавством, суд ухвалює рішення іменем України негайно після завершення судового розгляду. Рішення суду ухвалює, оформлює і підписує в нарадчій кімнаті суддя, а в разі колегіального розгляду – судді, які розглядали справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш ніж п’ять днів від дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, у якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписано всім складом суду і приєднано до справи.

Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошують негайно після закінчення судового розгляду і привселюдно. Голова роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Копії повного рішення суду видають особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видають копії судового рішення із викладенням вступної та резолютивної частин.

Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів від дня його складання або за їхнім зверненням вручають їм під розписку безпосередньо в суді.

На жаль, на цей час зазначені правила діють дуже обмежено. Суди в переважній більшості справ ухвалюють резолютивну частину рішення, що потребує від сторін додаткових зусиль щодо отримання повного тексту шляхом подання окремої заяви і звернення до суду в інший день. Це тим більш прикро, що строки апеляційного оскарження починаються від моменту проголошення в суді, а не від моменту отримання стороною, яка належним чином виконала свій обов’язок і з’явилася до суду, копії рішення суду.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.