Читать книгу Куди та як правильно писати скаргу, заяву, претензію, клопотання, щоб відстояти свої права - В. В. Гайворонська - Страница 14

Наказне провадження – це спрощений вид провадження у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер. Це вид провадження в цивільному судочинстві, у якому суд вирішує справу про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги. Такий вид провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак, з огляду на очевидність права вимоги заявника, відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначено законом, зважаючи на вимоги процесуальної економії, тобто в деяких категоріях справ вимоги, які пред’являють до суду, можуть розглядати в спрощеному порядку, на відміну від загальної цивільної процесуальної форми.

Справи, які належать до наказного провадження, порядок їх розгляду, видання та скасування судового наказу визначено ст. ст. 95—106 ЦПК.

Предметом розгляду у справах наказного провадження є вимоги:

1) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індекса інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

5) про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало чинності, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Особами, які беруть участь у справі, у наказному провадженні є заявник та зацікавлені особи, а також їхні представники. Вирішення справи в порядку наказного провадження стосується видання судового наказу – судового рішення особливої форми. Видання судового наказу проводять без судового засідання й виклику стягувача та боржника для заслуховування їхніх пояснень. Судовий наказ, відповідно до ст. 95 ЦПК, є виконавчим документом і підлягає виконанню за правилами, які встановлено законодавством про виконавче провадження.

Провадження з цієї категорії справ ведуть за загальними правилами позовного провадження, але провадження порушують заявою, що повинна відповідати вимогам ст. 98 ЦПК України, згідно з якою заяву про видання судового наказу подають до суду в письмовій формі і в ній має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подають заяву;

2) ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заяву подає представник, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4) <виключено>

5) перелік документів, що додають до заяви.

Заяву підписує заявник або його представник і подає з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. До заяви, яку подає представник заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. До заяви про видання судового наказу додають документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

До неналежно оформленої заяви застосовують положення ст. 121 ЦПК України, які ми вже зазначали вище.

Заява про видання судового наказу

_______________________________

(повне найменування суду)

ЗАЯВНИК: ______________________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові)

що мешкає____________________________________

(поштова адреса)

тел. ________________

БОРЖНИК: _________________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові)

що мешкає _______________________

(поштова адреса)

тел. ________________

ЗАЯВА про видання судового наказу

(У тексті заяви докладно формулюють вимоги, наводять обставини та відповідні посилання на докази, що їх підтверджують, норми права, на підставі яких вимоги сформульовано.)

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. ________ ______________________________________________________,

(вказати норми матеріального права)

керуючись ст. ст. 3, 11, 95–98, 102–103… ЦПК України,

ПРОШУ:

1. (Викласти резолютивну частину вимог)

2. …

Додатки:

(Перелік письмових доказів, що додають до заяви, копія заяви з доданими до неї документами за кількістю боржників, квитанція про сплату судового збору)

Дата. Підпис. Прізвище, ініціали особи, що підписує

Під час вирішення питання про сплату судового збору слід керуватися ст. 99 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір». Так, згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання заяви про видання судового наказу ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що визначають з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

У разі відмови в прийнятті заяви про видання судового наказу або в разі скасування судового наказу внесену суму судового збору стягувачеві не повертають. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження суму судового збору, сплаченого за подання заяви про видання судового наказу, зараховують до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Тепер ви знаєте, що в тому разі, якщо через пошту вам вручать копію наказу суду про стягнення з вас заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг, ви будете знати, що це не судова помилка, а результат судочинства, коли суд фактично приймає рішення ще до з’ясування того, як ви спростовуватимете вимоги кредитора. Тому, діставши таке повідомлення, слід мобілізуватись і не пізніш ніж протягом десяти днів від дня отримання копії судового наказу подати до суду заяву про його скасування.

У такій заяві обов’язково має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подають заяву;

2) ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заяву подає представник, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) наказ, що оспорюють;

4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;

5) посилання на докази, якими ви обґрунтовуєте свої заперечення проти вимог стягувача;

6) перелік документів, що додають до заяви.

Таку заяву підписують, ставлять на ній дату і подають до суду з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.