Читать книгу Отаман - Виктор Вальд - Страница 2

Оглавление

Ніщо так не пояснює сьогодення, як знання минулого.

Полібій

Ми плакали на цвинтарі, безсилі,

А скрізь жовтіли на землі

Потоптані знамена милі

І наші зламані шаблі.

І сотні нас з чужинцем побратались,

Втекли від нас в ворожий стан

І разом з ворогом знущались

З кривавих наших сліз і ран.

Свої – серця нам виривали,

Чужі – тесали нам хрести,

А ми дивились і не знали,

Куди нам з цвинтаря іти.

Олександр Олесь.1908 рік