Читать книгу Я від Яники - Яника Мерило - Страница 11

Не пам’ятаю, коли саме, але мене почала цікавити економіка новітнього часу країн, що розвиваються: Прибалтики, Росії та України після розпаду СРСР; шлях проведення реформ чи їхня відсутність, розвиток ринків й економік; як різні молоді й немолоді команди вибрали шлях своєї країни, намагаючись майже навпомацки перейти від розваленого соціалізму до відкритої й успішної ринкової економіки.

«Ми навіть не знали, що є можливим, а що – ні, тому творили дива», – написав потім у своїх мемуарах перший прем’єр Естонії Март Лаар.

«Про таке ми читали лише в підручниках і не думали, що це можливо зробити в житті», – додав те саме радник реформ в Естонії, колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт.

Я читала все, що тільки на цю тему публікувалося, – від книг до статей, і це було моїм справжнім основним хобі. Коли мені було 19 чи 20 років, найбільший медіаолігарх назвав мене «найкращим в Естонії фахівцем з економіки країн, що розвиваються». Це, звичайно, було перебільшенням, але вже з підліткового віку я насправді дуже захоплювалася ринками, реформами й аналітикою. Чомусь розуміла суть і могла аналізувати і, як виявилося пізніше, прогнозувати. Із 2015 року під час переїзду в Україну я вирішила принципово не бути в політиці, бути технократом і лише зрідка дозволяти собі «мудрувати». Ти або говориш, або робиш. Але коли ти робиш, твої слова сприймають інакше, не так, як коли ти просто сторонній аналітик.

Але тоді, у далекому 2001 році, я ще мудрувала. Якось вийшло, що в головний журнал для інвесторів Arvopaperi треба було написати статтю про економіку Росії. Я написала, вона підійшла, так і пішло. Мені виділили свою колонку на порталі, вона стала популярною навіть у колі аналітиків та керуючих фондами, і років зо три я вела свою колонку про ринки «Jaanika». Іноді писала статті в журнал, брала інтерв’ю у ключових діячів. За вечір до чергового інтерв’ю і до нічного потягу мені подзвонили: «Вибачте, будь ласка, не виїжджайте, у пана ХХ з «Юкоса» несподівані зміни в планах». Подальше зараз вже частина історії: з літаком, злітною смугою, ФСБ й арештом Михайла Ходорковського.

У надійних руках головного редактора Arvopaperi я, крім своєї основної роботи керівником IT, пройшла і справжню школу Журналістики. Саме Журналістики з великої літери. Факти повинні бути завжди на 100 % перевірені від першоджерела або від надійних головних світових медіа. Джерела треба цитувати точно, слово має силу. Нічого не можна припускати. Ти або знаєш і перевірив, або краще не пиши. Фінляндія – країна, яка не любить профанації і спотворення фактів. А це був журнал і портал, який вважався кращим. І тут знову Яніка. Добрий день. Знову в найконсервативнішій сфері біржі, фінансів і аналітики. Це як у моєму улюбленому коміксі, де маленька овечка вчепилася зубами у вовка. «Олесю, – сварить її мама, – ти знову порушуєш правила харчового ланцюжка».

Я постійно порушувала правила харчового ланцюжка, надзвичайно багато працювала і набагато більше мусила доводити своє право взагалі існувати в цьому ланцюжку. Як я вдячна керівникам Arvopaperi, які вирішили, що я гідна цього, й захищали, коли я трішки по-хорошому бешкетувала. Завжди потрібні ті, які вірять, створюють і підтримують команду. Один у полі не воїн. У жодному полі, ніхто. До речі, ще краще сказав керівник Alibaba, один із найуспішніших керівників у світі, Джек Ма. «Я не знаю нічого про технології та маркетинг і юридичні питання, я тільки знаю про людей», – заявив він на виступі в Парижі. Ключ успіху – це команда, і твоя команда повинна бути щаслива. Я теж завжди в це вірила.

У 2012 році я стала ще й радницею Марка Міхкельсона – керівника парламентського комітету закордонних справ із питань Росії й України в Естонії – і багато років писала колонки в різні інвест-видання й портали Фінляндії та Естонії. А приблизно з 2005 року до 2007-го вже й сама видавала в Естонії свій журнал інвестицій «Profit». Але недовго – до того, як пішла працювати в інвест-фонд і продала журнал одному банку (не пам’ятаю, чи можна за договором називати його назву).

Так що із журналістикою й аналітикою пострадянських економік у мене давня любов, і досі мене дратує продажність, маніпуляції й неповага чи байдужість до фактів, які часто можна зустріти в нашому медіапросторі. Як мало залишилося Журналістів. І настільки важлива сила Слова.