Читать книгу Зраджений гетьман - Ярослава Дегтяренко - Страница 8

– Ох! – не стримала вигуку Марічка, бо дитя в животі боляче вдарило під ребра.

– Що таке, пані? Невже зле стало? – з тривогою запитала Олена Виговська, яка сиділа поруч.

– Ні. Штовхається сильно. І поперек ниє, – поскаржилася Марічка.

– Подай пані подушку під спину та ослінчик під ноги, – наказала гетьманша одній з дівчат зі свого почту.

– Не варто. Буде краще, якщо твоя милість дозволить мені піти додому, – попросилася Марія.

– Так, звичайно. Але нам буде сумно без тебе, мила пані! – щиро зізналася Виговська, однак наказала підготувати візок, щоб Марію відвезли додому.

Така турботливість не була дивною: Олена завжди лагідно ставилася до людей. А Марічка її особливо вабила: гетьманша одразу здогадалася про її просте походження, але цінувала її людські якості та розчулювалася від пізнього материнства. Тому пані Яненко-Хмельницька завжди була бажаною гостею при своєрідному дворі пані Виговської.

Відколи чоловіка обрали гетьманом, Олена переїхала до Чигирина з Києва, бо мешкала в домі свекра, і завела тут геть інші порядки, ніж ті, які побутували при покійному Хмельницькому та його третій дружині Ганні Золотаренко. Чигиринці довго згадували її приїзд: кортеж Виговської супроводжувала сотня ошатних козаків, музи́ки, а сама вона їхала у французькій кареті. За гетьманшею у візках слідували вичепурені родички та молоденькі дівчата, а замикала кортеж ціла армія челяді. А ще Олена привезла власних кравця та кондитера, що взагалі було нечувано. Тому всі дружини козацької старшини, які мешкали в Чигирині, вважали за щастя бути вхожими до гетьманші. Приємно поласувати іноземними солодощами чи пошити собі вишукане вбрання! І, відповідно, зникли гучні й веселі бенкети, які були при Хмельницькому, бо Олена їх не любила, своїм прикладом нав’язуючи чигиринцям стриманість і скромність. При дворі гетьманші жіночки зазвичай вишивали, читали, слухали музику, гуляли, відвідували церкву. А іноді беззлобно обговорювали чуже особисте життя – як же без цього?

Але Марію товариство козацьких шляхтянок лише обтяжувало, бо вона почувалась у ньому чужою. З юності в Чигирині в неї залишилися приятельки, з якими були спільні спогади й інтереси. Але Олені, сестрі Яненка, ці приятельки не подобалися. Хоча саму Марічку вона прийняла приязно й так ретельно дбала про неї, що та іноді почувалася калікою. А ще Олена Яненко доводилася двоюрідною сестрою дочці покійного Хмельницького Олені, яка була в шлюбі з Данилом Виговським, братом гетьмана. Тож не дивно, що Олена й Фрузя були бажаними й частими гостями в гетьманші й, відповідно, залучили до цього Марічку. Тож яка може бути дружба між пані Яненко-Хмельницькою та простими козачками, коли до неї ласкава сама Виговська?!