Читать книгу Марія Кюрі - Юлия Потерянко - Страница 6

У часи, коли в родині Склодовських одне за одним народжувалися діти, їх рідна Польща була розділена між Німеччиною та Російською імперією і не вважалася самостійною країною. Варшава, де жили Склодовські, підпорядковувалася Росії. Полякам це не подобалося і вони мріяли про те, щоб їхня батьківщина знову стала вільною. Позначався цей поділ і на тому, що викладали в школі. Польської мови тут не вчили, головною була російська. Траплялося так, що діти, підростаючи, вивчали дві мови в міру своїх здібностей і можливостей.

Маня, коли їй прийшов час сісти за шкільну парту, була дещо засмучена цим фактом. Втім, і мова, й арифметика, й історія, і будь-які інші предмети давалися їй легко, а польської грамоти, а заодно і французької навчав її вдома тато. У той час французька мова була найважливішою мовою в Європі, її потрібно було знати, якщо людина хотіла вважатися освіченою. Нині це право отримала англійська.

Марія росла і вивчала всі ці предмети з однаковим завзяттям і з великим задоволенням. Вона нарешті могла читати книжки, скільки заманеться. Ще й різними мовами! А ще писати і рахувати, а заодно допомагати з уроками своїм однокласницям (дівчатка і хлопчики тоді навчалися окремо).

Не всім спадкоємцям Склодовських навчання давалося так само легко, як Мані. Тим більше, що на той час тільки Юзеф міг твердо розраховувати після школи на навчання в університеті. Дівчаток тоді не тільки навчали окремо, але і до вищих навчальних закладів майже не брали. Університетська освіта вважалася не жіночою справою (крихітка Манюся ще доведе всім цим людям, як глибоко вони помилялися!).

Тато Владислав дуже пишався своїми розумними дітьми. Як учитель фізики і шкільний субінспектор він знав, як це важливо – добре вчитися, набувати знань і вміти їх застосовувати. Багато його учнів потім дякували йому за те, що прищепив їм любов до знань і навчив отримувати їх самостійно. А його домашні уроки французької пізніше найнеймовірнішим чином вплинуть на долю молодшої доньки.

А поки панна Марія виявляє в школі не тільки блискучі здібності, а й твердий, навіть у чомусь впертий характер. Вона дозволяє собі сперечатися з учителями, задавати їм уточнюючі питання і не погоджуватися з їхніми методами викладання, які зводилися в основному до простого зубріння уроків.

Мадемуазель Антоніна Тупальська – класна дама, яка відповідала за молодшу дочку Склодовських та її однокласниць, часом сердилася на примхливу дівчинку. Але незважаючи на це, захоплювалася Манюсею, її жагою до знань, як дівчинка вміє не просто запам’ятати те, що розповів учитель, а й проаналізувати, і застосувати на практиці, і поставити вчителя в глухий кут розумним запитанням, відповідь на яке доводилося обмірковувати окремо.

Всі ці вміння Мані стали в нагоді, коли одного разу на урок без попередження з’явився інспектор приватних пансіонів Варшави пан Хорнберг. Його завданням було перевіряти знання учнів, при цьому з’ясовувати, чи не виходять вони за рамки дозволеного затвердженою програмою, чи не викладають у школах міста польську мову та історію (що були під забороною). Увірвався інспектор саме в той момент, коли мадемуазель Тупальська розповідала дівчаткам про останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Швейцар ледве встиг попередити дзвінком, що ученицям потрібно терміново заховати всі підручники із зошитами та дістати вишивку – два рази на тиждень дівчатка мали навчатися рукоділля під читання вголос творів з російської літератури.

Хоч і з великим поспіхом, але всі сліди заборонених занять вдалося приховати від інспекторських очей вчасно. Проте, пан Хорнберг побажав поспілкуватися з якою-небудь зі школярок, щоб перевірити, чого навчають дівчаток в цьому класі. Звісно, мадемуазель Тупальська обрала Марію, яка добре говорила російською і успішно справлялася з усіма завданнями. Дівчинці довелося читати інспектору вголос молитву російською мовою, називати російських царів у порядку їх правління та перераховувати склад нині правлячої царської сім’ї, а також відповідати на інші підступні питання. І Манюся ні в чому не підвела своїх вчителів, відповівши на всі запитання винятково точно. Тільки розплакалася від хвилі переживань, коли інспектор пішов.

Розповісти про те, як їй було страшно і чого вартував їй цей інспекторський допит, дівчинка могла тільки старшій сестрі Броніславі – вони були надзвичайно дружні. Броня майже так само добре вчилася, як і Маня, тому розуміла її як ніхто інший. «Не переживай, Анчупечо, ти все зробила, як повинна була, ти велика розумниця!», – сказала тоді дівчинці старша сестра. І поцілувала в лоб, зовсім як зробила це перед усім класом мадемуазель Тупальська, якій провал перевірки загрожував набагато серйознішим покаранням, ніж погані оцінки.

Запитання

‐ Чому в школі, де навчалася маленька полька Марія Склодовська, не викладали польську мову?

‐ Яка мова була найважливішою в Європі в той час? А яка є такою зараз?

‐ Хто з родини Склодовських міг після школи вступити до варшавського університету? Чому?

‐ Кого класна дама Антоніна Тупальська попросила відповідати, коли до школи з перевіркою несподівано прийшов інспектор?