Читать книгу Марія Кюрі - Юлия Потерянко - Страница 8

Після того, як не стало мами, опіку над родиною Склодовських розділила з татом Броніслава-молодша. Вона тепер найстарша жінка в сім’ї, тому вважає, що саме їй належить дбати про те, щоб все в домі було у повному порядку. Броні важко, але вона намагається встигати все – вчитися у школі, причому якомога краще, стежити за молодшими дітьми і хлопчиками, що живуть у них на пансіоні, а також вести господарство. Справи у її батька велися не дуже добре, тому довелося відмовитися від допомоги економок – все одно вони тільки бурчали і лаяли молодших дітей.

Марія тим часом теж намагається не відставати. Вона хоч і наймолодша, але не меншою мірою вважає себе відповідальною за добробут сім’ї. Все, чим вона поки може допомогти батькові та Броні – це добре вчитися і розважливо поводитися. Перше виходить у неї просто блискуче. Навіть величезне горе, що спіткало дівчинку, не змогло хоча б на час притлумити її спрагу до знань. Маня багато читає, з інтересом займається математикою та іншими науками. Броні, яка ось-ось закінчить школу, дуже подобається спостерігати за сестрою. Дівчинка поки ще не красуня, але у неї вже розумний погляд і серйозний вираз обличчя, як у дорослої. Часто вони сидять поруч і разом виконують шкільні завдання. Часом Маня просить допомоги у Броні, а часом сама швидше схоплює матеріал, який вивчає старша сестра. Дівчата дуже дружні між собою. І Броня у передчутті майбутнього вже переживає, що скоро їй доведеться розлучитися з сестрою.

Роки йдуть, і ось вже сім’я збирається разом, щоб привітати Юзефа з тим, що він із золотою медаллю закінчив гімназію та вступив до університету. Юзеф стане лікарем. Кожен день він приходить із занять і розповідає сестрам, яке воно – студентське життя, зовсім не схоже на будні гімназиста. Сестри слухають його з захопленням і трохи із заздрістю – Варшавський університет не приймає на навчання дівчаток. Освіта вважається чоловічим заняттям (розкажіть про це Мані, яка вже зараз своїми знаннями заткне за пояс будь-якого першокурсника). До слова, цей прикрий принцип пізніше піде дівчаткам тільки на користь, тому що керований російським царським відомством навчальний заклад дає доволі посередні знання.

Слідом за Юзефом з гімназією прощається Броня. Оскільки студенткою їй в рідному місті не бути, вона вирішує поки повністю присвятити себе сім’ї. Ну і нарешті справляє собі нехай зовсім недорогу, але модну сукню, яка більше пасує такій дорослій дівчині, як вона. Панна Склодовська, хоч їй і нудно займатися такими буденними речами, все ж щодня ходить на ринок за харчами і готує їжу на всю сім’ю, а ще стежить за тим, щоб усі були ситі, одягнені та взуті, підтримує в будинку чистоту і піклується про батька та школярок Елю та Маню.

У молодших дівчаток поки життя безтурботне. Наприклад, вони рано-вранці наввипередки збігають по сходах з хлопчиками-пансіонерами – хто перший вискочить з дому на уроки. Ті не дуже поспішають за знанням, чим дивують сестер Склодовських. На їхню думку, немає нічого більш цікавого, ніж пізнавати світ, нехай поки що тільки за допомогою книжок.

У класі в Мані з’являється близька подруга – дочка бібліотекаря графів Замойських, що живуть по сусідству, Казиміра Пржиборовська, яку всі ласкаво звуть Казею. Вранці Склодовська-молодша заходить за подругою по дорозі до школи. У дівчаток навіть є свій таємний знак – якщо Казя, виходячи з дому, бачить, що на ніс поставленої у дворі бронзової статуї лева накинуте кільце, яке цей лев тримає в пащі, значить Маня її не дочекалася і треба поквапитися, щоб наздогнати її ще в дорозі та вдосталь наговоритися перед уроками про свої справи.

Пржиборовські стали для Мані другою сім’єю – її запрошують на обід, пригощають десертами, які Склодовські зазвичай не можуть собі дозволити, і цікавляться її справами. Дівчинка намагається не зловживати гостинністю, але інколи все ж проводить у сім’ї своєї подруги трохи часу і отримує від пані Пржиборовської трішечки материнської турботи, якої їй так не вистачає вдома.

Маня і Казя тепер вчаться в імперській гімназії. У колишній школі Склодовської учням багато розповідали про історію та культуру рідної Польщі, виховували в них почуття гордості за свою батьківщину, вчили бути справжніми поляками. Але, на жаль, там не видавали офіційних атестатів. Тому тепер дівчинка перейшла до казенного навчального закладу, де з неї та її подруги намагаються виховати громадян Російської імперії. Дівчаткам це незвично, такий порядок їм не подобається, і свій протест вони висловлюють за допомогою знущань із вчителів.

Особливо дошкуляють класній дамі дівчаток, мадемуазель Мейєр. В Мані їй не подобається все – високий зріст, незалежний характер, зухвалий погляд, гострий розум. Її дратують навіть світлі кучері дівчинки. Мадемуазель Мейєр сама намагається розчесати їх та укласти в гладку зачіску, але щоразу зазнає невдачі, від чого буквально скаженіє. Вона б і рада покарати цю нахабу Склодовську, але от за що? За надто пишні від природи локони?

Втім, не все так погано в новій гімназії. В одному класі з польськими дітьми навчаються діти з німецьких, єврейських, російських сімей. Є поляки і серед викладачів. Наприклад, математику у класу веде пан Гласс, а природну історію – пан Слозарський. До них учні намагаються ставитися з повагою і засвоюють уроки з їхніх вуст з більшою охотою. Але негласний герой класу – російський учитель літератури Мікешин, який за особливі успіхи одного разу подарував одній з учениць том віршів неугодного імператору поета Некрасова. Нечувана зухвалість для викладача казенного навчального закладу! Тому учні вважають Мікешина «своїм» і намагаються його слухатися.

Одного разу влітку під час канікул Маня написала Казі листа, в якому зізналася, що їй подобається навчання у новій і гімназії, і ті роки, які залишилося провести за партою, не лякають її, а навіть у чомусь радують.

Запитання

‐ Хто із сестер Склодовських після смерті мами бере на себе турботу про сім’ю?

‐ Чому Марія переходить до іншої гімназії?

‐ Як звуть шкільну подругу нашої героїні? Який власний таємний знак придумують дівчатка? Для чого він потрібен?

‐ Чи подобається Мані в новій школі?