Читать книгу Улюблена українська читанка. Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи - Группа авторов - Страница 39
За лісом, за пралісом
Українські народні казки
Котик і півник
ОглавлениеБули собі котик і півник та й побратались. От котикові треба йти по дрова, він і каже півникові:
– Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь!
Пішов.
Коли це біжить лисичка:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму!
А півник каже:
– Тоток-тоток, не велів коток! Тоток-тоток, не велів коток!
От лисичка віконце видерла, борщик виїла й півника взяла. Несе його, а він кличе котика – співає:
– Мій котику,
Мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води…
От котик почув, прибіг, відняв півника, приніс додому та й каже знов:
– Гляди ж, півнику, як прийде лисичка, не відкликайся, бо тепер я піду далі.
Пішов.
А лисичка вже й біжить. Стук-стук у віконце:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму.
А півник усе:
– Тоток-тоток, не велів коток! Тоток-тоток, не велів коток!
От вона віконце видерла, борщик виїла і його взяла. Несе, а півник знову:
– Мій котику,
Мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води…
Раз проспівав – не чує котик; він удруге, голосніше – котик прибіг, відняв його, приніс додому та й каже:
– Тепер же я піду далеко-далеко і, хоч як будеш кричати, не почую; то вже мовчи, не озивайся до лисички!
Пішов.
Коли ж ізнов лисичка:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму!
А півник:
– Тоток-тоток, не велів коток! Тоток-тоток, не велів коток!
От лисичка віконце видерла, борщик виїла і його взяла.
Несе, а півник співає – раз, удруге, втретє… Котик не почув, і понесла лисичка півника додому.
Увечері приходить котик додому – нема півника… Він зажурився, а далі зробив собі бандурку, узяв мішок і молоток і пішов до лисиччиної хатки – сів і заграв:
– А в лисички-лиски новий двір,
Чотири дочки – на вибір,
П’ятий Пилипко.
Пилипко-липко,
Вийди на ґанок – подивись,
Як бубни бубнять, як сурми сурмлять – погляди!
А лисичка саме пекла палянички. От старша дочка лисиччина й каже:
– Мамо, піду я подивлюсь, хто це так гарно грає, і паляничку візьму.
– Іди, – каже лисичка й дала їй паляничку.
Дочка пішла, а котик її – цок, та в лоб, та в мішок, та й знову став грать. От і друга дочка каже лисичці:
– Піду і я, мамо!
– Іди, доню!
І дала паляничку, і ця пішла. А котик і ту – цок, та в лоб…
А після і третя дочка, і четверта. А Пилипко ждав-ждав і каже:
– Піду я, мамо, зажену їх. Чого вони так забарились!
Пішов. А котик і його – цок, та в лоб, та в мішок. А потім забіг у хату до лисички і її вбив. А тоді до півника – та й поніс його додому.
От вони живуть, і хліб жують, і постолом добро возять.
? Вибери правильну відповідь.
1) Півник жив: з котиком; з курочкою.
2) Півник відповідав лисичці: «Тоток-тоток, не велів коток»; «Тоток-тоток, заходь, браток».
3) У лисички було: чотири дочки й три сини; чотири дочки й один син.
4) Лисичка пекла вдома: пиріжки; палянички.