Читать книгу Улюблена українська читанка. Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи - Группа авторов - Страница 40

Були собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана.

От, було, цап побіжить на город по капусту – і баран туди, цап у сад – і баран за ним.

– Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цих барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться. А забирайтесь-но, цапе й баране, собі куди-небудь, щоб вас не було у мене в дворі.

Пішли вони. Ідуть та й ідуть. Посеред поля лежить вовча голова.

– Бери, баране, голову, бо ти дужчий.

– Ох, бери, цапе, ти, бо ти сміливий.

Узяли голову та вкинули у торбу.

Ідуть та й ідуть, коли віддалік горить вогонь.

– Ходімо й ми туди, там переночуємо, щоб нас вовки не з’їли.

Приходять, аж то вовки кашу варять.

– А, здорові були, молодці!

– Здорові-здорові! Ще каша не кипить, а м’ясо буде з вас.

Ох, як там цап налякався, а баран давно вже труситься. Цап і придумав:

– А подай лишень, баране, оту вовчу голову!

Приніс баран.

– Та не цю, а подай більшу! – каже цап.

Баран знову тягне ту саму.

– Та давай ще більшу!

Ох, тут уже вовки злякалися. Стали вони думати-гадати, як би відтіля утекти.

От один із них і починає:

– Славна, братці, кумпанія, і каша гарно кипить, тільки нічим долить – піду я по воду.

Як пішов вовк по воду, то й не вернувся: «Хай вам абищо!»

Набридло другому його дожидати:

– Е, вражий син, пішов та й сидить, нічим каші долить.

Як побіг, так і той не вернувся. А третій сидів-сидів, а тоді й каже:

– Ось піду лишень я, так я їх прижену.

Як побіг, так і той радий, що втік.

Тоді цап до барана:

– Нумо скоріше хапатись, щоб нам кашу поїсти та звідси убратись.

Ох, як одумався один вовк:

– Е, щоб нам трьом цапа й барана боятися?! Ходімо, ми їх поїмо, вражих синів.

Прийшли, аж тих уже немає – побігли та й на дуба забрались.

Стали вовки гадати, як би їх наздогнати. Як стали йти, то й знайшли їх на дубі. Цап виліз аж на верх, а баран несміливий – так нижче.

– От лягай, – кажуть вовки закудланому вовкові, – ти старший, то й придумай, як нам їх добути.

Ліг вовк догори ногами й почав ворожити. Баран на гіллі сидить та так і дрижить весь. Як упаде, та просто на вовка!

Цап тут як закричить:

– А подай-но мені ворожбита!

Вовки як схопились, так аж пил по дорозі закурився.

А цап та баран безпечно пішли собі.

? Як кмітливість допомогла цапу та барану подужати вовків?

? Вибери акторів із своїх друзів, розподіли ролі, а сам виконуй роль автора. Перекажіть разом казку або інсценізуйте її.

? Знайди абзац, у якому слова в реченні заримовані, як у вірші.

? Перекажи казку, не використовуючи діалогів.

? Вибери речення зі словами, що починаються на букву «п». Прочитай.

? Намалюй з букви «б» барана. Поміркуй, з яких букв і яких тварин можна намалювати.

? Відгадай загадки.

1) Бородате, а не дід; із рогами, а не віл; не кінь, а задки б’ється; не корова, а доїться; все в пуху, але не птаха; дере лико, а проте постольців не плете.

2) Ні в спеку, ні в холодище не скидають кожушище.

? Чим харчуються цап, баран та вовк?

? Що тобі сподобалось у цій казці?