Читать книгу Великий ветеринарний довідник - Группа авторов - Страница 4

Правильне і раціональне годування забезпечує здоров’я тварин, високу їх продуктивність і репродуктивну здатність, а також успішне зростання і розвиток молодняку.

Годування тварин є нормальним, коли раціон покриває усі потреби організму, створює умови для прояву максимальної продуктивності, репродуктивної здатності, а також забезпечує правильний перебіг усіх його фізіологічних функцій і стійке здоров’я. У тварин, що ростуть, таке годування повинно забезпечувати високу енергію зростання і розвитку відповідно до віку, усіх тканин і органів.

Під повноцінним годуванням розуміють таке годування, коли раціони повністю задовольняють потребу тварин не лише в загальній енергії, що визначається кормовими нормами, а й у необхідній кількості та належному співвідношенні різних поживних речовин – протеїнів, вуглеводів, жирів, макро- і мікроелементів та вітамінів.

У тварин (птиці) найчастіше зустрічаються хвороби недостатності (рідше – надлишку), що обумовлені неповноцінним годуванням відносно протеїнів, вуглеводів, мінеральних речовин (макро- і мікроелементів) і вітамінів. У разі нестачі в раціонах протеїнів тварини змушені витрачати білки своїх тканин, що призводить до порушення обміну речовин, дистрофії тканин, виснаження, а при тривалому голодуванні – до смерті. Нестача протеїну і незамінних амінокислот у раціонах призводить до зниження природної резистентності тварин.

Надлишок протеїнів в раціонах також супроводжується глибоким порушенням обміну речовин і зниженням стійкості організму до заразних і незаразних хвороб. Профілактика порушень білкового обміну повинна формуватися шляхом правильного балансування для всіх тваринних кормових раціонів із включенням в них протеїнів, які перетравлюються, або білків відповідно до встановлених зоотехнічних норм.

Недостатнє забезпечення молодих зростаючих тварин мінеральними речовинами призводить до затримки росту і розвитку, слабкості і зниження загальної стійкості організму. Дорослі тварини худнуть, у них зменшуються надої, плодючість, збільшується яловість, фіксують аборти, послаблення кістяка, пологовий парез.

У разі нестачі кальцію і фосфору, а також вітаміну D молоді тварини хворіють на рахіт, а дорослі – остеомаляцію. У разі нестачі магнію у тварин можуть фіксуватися тетанічні судоми (гіпомагніємія). Нестачу натрію і хлору в організмі пов’язують із порушенням осмотичного тиску, порушується засвоєння жирів і білків, знижуються надої, погіршується апетит.

Дефіцит заліза особливо часто відчувають поросята. У них при цьому виникає аліментарна анемія. Для попередження цієї хвороби поросятам вводять внутрішньом’язово препарати заліза: феродекс, фероглюкін та інші.

Профілактика усіх хвороб, пов’язаних із нестачею кальцію, фосфору, магнію, хлору, натрію та інших елементів, здійснюється шляхом правильного складання раціонів. Кальцій і фосфор до раціону вводять у вигляді добавок: крейди, кісткового борошна, трикальційфосфату, дикальційфосфату та ін. Потребу в натрії та хлорі задовольняють за рахунок використання кухарської солі.

Часто тварини відчувають нестачу таких мікроелементів, як йод, кобальт, мідь, марганець, цинк, селен та ін. Особливо чутливими до їх дефіциту є молодняк і високопродуктивні тварини. Для поповнення тих або інших мікроелементів у раціонах останніх необхідно збагачувати їх відповідними препаратами.

Практичне значення для тваринництва мають вітаміни A, D, Е, К, С, В, В₂, В₃, В₆, РР, В₂, біотин, фолієва кислота та ін. Ці речовини біологічно активні в малих концентраціях і абсолютно потрібні для життєдіяльності організму. За відсутності в організмі вітамінів виникають авітамінози, а їх нестача викликає хвороби, що називаються гіповітамінозами.

Профілактика гіпо- та авітамінозів полягає передусім у включенні до раціону тварин кормів, багатих на той або інший вітамін. За відсутності їх необхідно включати штучні препарати вітамінів (у вигляді кормових добавок, ін’єкцій та ін.).